ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА ЗАГОЛОВКІВ У СУЧАСНИХ ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ

Анотація

Мета статті – семантико-синтаксичний аналіз назв сучасних творів для дітей. У статті використано методи аналізу, синтезу, класифікації та систематизації, опису. Як результат, у статті проаналізовано синтаксичні особливості заголовків у сучасних творах для дітей, окреслено їхню семантичну специфіку. Виявлено функційну залежність синтаксичної вербалізації заголовка. Доходимо висновку, що аналізованим текстам заголовків властива однозначність, широка репрезентація лексики на позначення тварин, антонімія «добрий−поганий», використання прецедентної лексики, вираженість словосполученням або простим (двоскладним чи односкладним) реченням тощо. Зазначаємо, що лексико-семантична група темпоральності представлена абстрактними лексемами. Усі подані засоби організації заголовку зреалізовано в творах із функцією привернути увагу реципієнта, отже, структурно поділяємо заголовки на такі, які створюють інтригу під час прочитання, та такі, які інтриги не створюють. Семантично назва твору може зазначати конфлікт, хронотоп, жанрову специфіку твору, головних героїв твору та їх характеристику тощо. У сучасних творах для дітей актуальними стають різні звукові художні засоби, зокрема алітерація й повтори, що посилює читацьке враження, слугує для відтворення ефекту луни, характеристики персонажу твору. Характерною рисою творів для дітей є вживання прецедентів у значенні «чистої» номінації, вираження топонімами, які поділяємо на реальні прецедентні топоніми та вигадані прецедентні топоніми. Поряд із топонімами поширеними є також антропоніми, серед яких виокремлюємо реальні прецедентні антропоніми та вигадані прецедентні антропоніми. Таку репрезентативність пояснюємо особливостями герменевтичного кола реципієнта, оскільки реальність у дитячій уяві тісно сплетена з вигаданим світом, й уявна картина світу становить більший інтерес для дитини.