ТІЛЕСНІ ПРОЯВИ ЕМОЦІЇ «РОЗПАЧ» У МОВНОМУ ВИМІРІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ, НІМЕЦЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)
Анотація
Статтю присвячено дослідженню мовної репрезентації тілесних проявів емоції «розпач», що ґрунтується на аналізі контекстної сполучуваності назв розпачу, який проводився на основі фактичного матеріалу, віді- браного методом суцільної вибірки з національних лінгвістичних корпусів української, російської, англійської та німецької мов, як-от: «Український національний лінгвістичний корпус», «Национальный корпус русского языка», “British National Corpus”, “Deutscher Wortschatz Project” відповідно. У статті представлено об’єктивацію тілесних проявів емоції «розпач» у чотирьох досліджуваних мовах. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу сучасної лінгвістичної науки до вивчення категорії емотивності, особливо способів і засобів репрезен- тації емоцій у текстах різних жанрів. Емоції досліджуються в різних аспектах, із залученням матеріалу однієї чи кількох мов, як споріднених, так і неспоріднених. У результаті проведеного дослідження встановлено, що мовна репрезентація зовнішніх проявів емоції «розпач» в українській, російській, англійській та німецькій мовах відбу- вається переважно за допомогою лексичних засобів у прямому значенні, які позначають очі або погляд, голос або звуки, а також вираз обличчя. Вербалізаторами внутрішніх проявів емоції «розпач» в українській, російській, англійській та німецькій мовах виступають метафоричні дескрипції, оскільки абстрактні поняття, як відомо, унаочнюються за допомогою метафор. Ця емоція переважно репрезентується як агресивна/ворожа сила або хвороба, що викликає певні дисфункції організму, фізіологічні реакції та дискомфорт у суб’єкта емоції. Це дово- дить, що емоція «розпач» належить до негативних / деструктивних емоцій. Локалізується вона переважно в серці, яке вважається вмістилищем емоцій та почуттів загалом. Однак, як показує аналізований фактичний матеріал, відібраний із зазначених національних лінгвістичних корпусів, можна знайти фіксації локалізації емоції «розпач» у горлі, грудях та душі у вказаних вище чотирьох досліджуваних мовах, де ця емоція також метафо- рично сприймається як агресивна сила, що заважає організму суб’єкта емоції нормально функціонувати. Про- аналізований матеріал дозволяє віднести до зовнішніх реакцій на переживання емоції «розпач» також сльози та плач. Подальший аналіз показує, що ця емоція переживається болісно, тому суб’єкт емоції прагне припинити її дію якнайшвидше, що проілюстровано аналізованим фактичним матеріалом лінгвістичних корпусів україн- ської, російської, англійської та німецької мов.
Посилання
2. Deutscher Wortschatz Project : вебсайт. URL: https://corpus.uni-leipzig.de/de/res?corpusId=deu_newscrawlpublic_2018&word=Verzweiflung (дата звернення: 30.07.2020).
3. Schachter S. The interaction of cognitive and physiological determinants of emotional state. Advances in experimental social psychology / L. Berkowitz (ed.). Neu York : Academic Press, 1964. Vol. 1. P. 49–80.
4. Изард К. Эмоции человека. Пер. с англ. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1980. 439 с.
5. Кравченко Ю. Ощущение телесных изменений при актуализации эмоциональной реакции. Вестник Российского государственного гуманитарного университета. Серия «Психологические науки». 2013. № 18. С. 45–66.
6. Лук А. Эмоции и личность. Москва : Знание, 1982. 175 с.
7. Национальный корпус русского языка : веб-сайт. URL: http://www.ruscorpus.ru/new/ (дата звернення: 29.07.2020).
8. Ніколаєнко Л. Об’єктивація тілесних проявів жалості у польській, українській та російській мовах. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2015. Кн. 3. С. 154–158.
9. Покровский М. Избранные работы по языкознанию. Моска : Изд-во АН СССР, 1959. 382 с.
10. Український національний лінгвістичний корпус : веб-сайт. URL: http://Icorp.ulif.org.ua/virt_uncl/ (дата звернення: 24.07.2020).