ЯК ПЕРЕКЛАСТИ ГОЛОВОЛОМКУ І НЕ ЗЛАМАТИ ГОЛОВУ

  • Олександр Володимирович Ребрій Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-4912-7489
  • Анна Вадимівна Панькова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0003-4495-8627
Ключові слова: анаграма, головоломка, мовна гра, перекладацькі труднощі, стратегія

Анотація

Статтю присвячено висвітленню особливостей перекладацького відтворення анаграм в англо-україн- ському художньому перекладі. Актуальність дослідження зумовлено приналежністю анаграми як різновиду мовних головоломок до глобальної категорії мовної гри, а отже й до перекладацьких труднощів, подолання яких дозволяє краще усвідомити творчий потенціал перекладу та можливості мови як системного утворення. Об’єктом дослідження виступає анаграма як форма мовної гри, що полягає в переставленні літер у слові / сло- восполученні / реченні, внаслідок чого утворюється нове слово / словосполучення / речення, що й призводить до певного стилістичного ефекту – загадкового, комічного тощо. Предметом дослідження є структурно-семан- тичні та комунікативно-функціональні особливості перекладу анаграми як складника художнього твору. Метою роботи є визначення оптимальних та реальних стратегій та чинників відтворення анаграм як різновиду голо- воломок, форми мовної гри та типу перекладацьких труднощів з англійської мови українською на основі їхніх жан- рово-стилістичних, структурно-семантичних та комунікативно-функціональних параметрів. Перекладознавче опрацювання анаграми ґрунтується на релевантних положеннях літературознавства та мовознавства з ура- хуванням когнітивних та культурологічних чинників її формування та функціонування. З позицій когнітивної пси- хології дія анаграми пояснюється на основі психологічного механізму праймінґу (також «фіксування установки» або «ефекту передування»), а її мнемонічна роль в межах художнього текстотворення визначається здатністю «схопити» та посилити фрагмент ментального або пережитого досвіду автора та вбудувати його у пам’ять читача. З позицій теорії перекладацьких труднощів анаграма тлумачиться як стилістичний прийом, внаслідок якого утворюється оказіональна одиниця, переклад якої ускладнюється через відсутність узуальних відповід- ників або неможливість їхнього використання. З позицій теорії мовної гри, анаграма тлумачиться як неконвен- ційне використання / поєднання мовних знаків, іншомовне відтворення якого вимагає від перекладача значних творчих зусиль задля збереження функціонального навантаження оригіналу. Алгоритмічний підхід до моделю- вання перекладу анаграми дозволяє сформулювати п’ять потенційних перекладацьких стратегій: адекватного перекладу, компенсації, формального перекладу, перенесення та опущення. Аналіз мовного матеріалу показав використання чотирьох із п’яти стратегій (за винятком опущення, яке, очевидно, є найрадикальнішим варі- антом вирішення будь-яких перекладацьких труднощів), вибір між якими здійснюється на основі як об’єктивного (мовного), так і низки суб’єктивних (контекстно-ситуативного, нормативного, особистісного тощо) чинників.

Посилання

1. Берестенев Г.И. Философские аспекты анаграмм. Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. 2014. Вып. 6. С. 63–71.
2. Бубнов А. Преломление слова как хлеба, или буквологика Анны Ковальчук (ингредиенты к «словареву»). Дети Ра. 2009. № 11 (61). URL: http://reading-hall.ru/publication.php?id=1248 (дата обращения: 10.08.2020).
3. Головоломка. Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 2. С. 113.
4. Гридина Т.А. Ассоциативный потенциал слова и его реализация в речи. Явление языковой игры: дис. …д-ра филол. наук : 10.02.01 – Русский язык. Москва, 1996. 566 с.
5. Гром'як Р.Т., Ковалів Ю.І., Теремко В.І. Анаграма. Літературознавчий словник-довідник. Київ : ВЦ «Академія», 2007. С. 35.
6. Дементьев И.О. Старая «новая мания»: анаграммы в западной политической традиции. Ретроспектива: Всемирная история глазами молодых исследователей. 2014. С. 98–111.
7. Иванов В.В. Избранные труды по семиотике и истории культуры. Т. 3 . Москва, 2004. Сравнительное литературоведение. Всемирная литература. Стиховедение. 815 с.
8. Коновалова Ю.О. Языковая игра в современной русской разговорной речи. Владивосток : ВГУЭС, 2008. 196 с.
9. Нухов С.Ж. Языковая игра в словообразовании. На материале лексики английского языка: дис. … д-ра филол. наук : 10.02.04 – Германские языки. Москва, 1997. 372 с.
10. Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 376 c.
11. Русская разговорная речь. Фонетика. Морфология. Лексика. Жест / за ред. Е.А. Земской. Москва : Наука, 1983. 239 с.
12. Санников В.З. Русский язык в зеркале языковой игры. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Языки славянской культуры, 2002. 552 с.
13. Соссюр Ф. Отрывки из тетрадей Ф. де Соссюра, содержащих записи об анаграммах. Труды по языкознанию : пер. с франц. яз. под ред. А. А. Холодовича / ред. М. А. Оборина; предисл. проф. Н.С. Чемоданова. Москва : Прогресс, 1977. 696 с.
14. Ушакова А.О. Алгоритмические и эвристические механизмы мышления переводчика-лингвиста. Вестник ПНИПУ. Проблемы языкознания и педагогики. 2017. № 1. С. 60–67.
15. Фаликман М.В., Койфман А.Я. Виды прайминга в исследованиях восприятия и перцептивного внимания. Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. Москва 2005. № 3. С. 86–97.
16. Аnagram. Literary Devices. Definition and Examples of Literary Terms. URL: https://literarydevices.net/anagram (Last accessed: 10.08.2020).
17. Dodsworth M. The Elizabethan anagram and Shakespeare’s sonnets. The Review of English Studies. 2017. № 68(286). P. 666–688.
18. Gronas M. Just What Word Did Mandel’shtam Forget? A Mnemopoetic Solution to the Problem of Saussure’s Anagrams. Poetics Today. 2009. № 30 (2). P. 155–205.
19. Rebrii O. Translation as an Art: A Mimetic Background. Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface. Text – Meaning – Context. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2017. Vol. 14. Р. 183–196.
20. Schacter D.L., Buckner R.L. Priming and the brain. Review. Neuron. 1998. Vol. 20. Issue 2. P. 185–195.
21. Shepheard D. Saussure’s Vedic anagrams. Modern Language. 1982. Vol. 2, № 3. P. 513–523.
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
135-143