ВИКОРИСТАННЯ МОВНИХ КОРПУСІВ ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Оксана Мирославівна Гордій

doi:10.32999/ksu2663-3426/2021-1-5

Оксана Мирославівна Гордій http://orcid.org/0000-0003-0063-521X

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-5

Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення

Анотація

У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу. У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем- ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу роз- глядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів. Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджу- ваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучас- ному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття. Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення). У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інфор- мації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих кор- пусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна оди- ниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент». Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактер- ність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів- нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент». Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.

Посилання

1. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. Київ : Рад. школа, 1981. Т. 1. 416 с.
2. Гордій О.М. Частотність вживання фразеологічних експресивів і комунікативів німецької мови в Інтернет-дискурсі. Studia methodologica. Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. Випуск 36. С. 86–93.
3. Остапович О.Я. Корпусний аналіз текстових електронних масивів у вивченні фразеології іноземних мов. Методологічні принципи, практична аплікація, межі й застереження. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки ; Філологічні науки. 2008. № 5. С. 391–399.
4. Щипицина Л.Ю. Комплексная лингвистическая характеристика компьютерно-опосредованной коммуникации (на материале немецкого языка) : дис. … д-ра филол. наук : 10.02.04. Архангельск, 2010. 459 с.
5. Bickel H. Das Internet als linguistisches Korpus. Linguistik online 28. 2006. № 3. URL: https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/612/1053 (дата звернення: 14.01.2021).
6. Burger H., Häcki Buhofer A., Sialm A. Handbuch der Phraseologie. Berlin ; New York : Walter de Gruyter, 1982. 433 S.
7. Diemer S. Das Internet als Korpus? : Aktuelle Fragen und Methoden der Korpuslinguistik. Saarland Working Papers in Linguistics 2. 2008. S. 29–57.
8. Dräger M., Juska-Bacher B. Online-Datenerhebungen im Dienste der Phraseographie. Korpora, Web und Datenbanken : computergestützte Methoden in der modernen Phraseologie und Lexikographie / S. Ptashnyk (Hrsg.). Baltmannsweiler : Schneider Verlag Hohengehren, 2010. S. 165–179.
9. Dudenredaktion (Hrsg.). Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten: Wörterbuch der deutschen Idiomatik. Mannheim etc. : Dudenverlag, 2002. Bd.11. 955 S.
10. Korpora, Web und Datenbanken : computergestützte Methoden in der modernen Phraseologie und Lexikographie / S. Ptashnyk (Hrsg.). Baltmannsweiler : Schneider Verlag Hohengehren, 2010. 267 S.
11. Röhrich L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. Freiburg; Basel; Wien : Herder, 1994. 1834 S.
12. Sabban A. Textbildende Potenzen von Phrasemen. Phraseologie : Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung / H. Burger et al. (Hrsg.). Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 2007. 1. Halbbd. S. 237–253.
13. Stathi K. Korpusbasierte Analyse der Semantik von Idiomen. Linguistik online 27. 2006. № 2. URL: h t t p s : / / b o p . u n i b e . c h / l i n g u i s t i k - o n l i n e / a r t i c l e /view/744/1268 (дата звернення: 14.01.2021).