СИНТАКСИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАПЕРЕЧНОГО КЛІТИКА NICHT У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Анотація
У статті викладено основні підходи до аналізу реченнєвого заперечення в сучасній німецькій мові. Представ- лено явище повного й часткового реченнєвого заперечення, увагу зосереджено на граматичному змісті запере- чення. У статті проаналізовано заперечення як синтаксичну категорію щодо й змісту, й граматичного оформ- лення. У традиційних мовознавчих студіях заперечення схарактеризовано як вираження ненаявних відношень у межах мовних елементів. У германістиці відсутній консенсус стосовно концепції заперечення та засобів його реалізації. Теоретичний синтаксис має справу з абсолютним і подвійним запереченням. Типологію заперечних елементів у німецькій мові розглянуто не досить через їх неоднорідність у класифікації. Це спричиняє непро- зорість у трактуванні заперечних конструкцій, що призводить до неоднозначних результатів та ускладнює зарахування мовних одиниць до відповідної категорії. Теоретична граматика класифікує граматичні засоби вираження заперечення відповідно до класів слів. У німецькій мові загальну модель реченнєвого заперечення представлено клітиком nicht у препозиції або постпозиції щодо дієслова. Традиційно категорія заперечення роз- глядається в термінах об’єму й фокусу заперечення, коли реалізується семантична функція негації, а запере- чення постає як форма модифікації дійсності. Також у граматичних студіях із німецької мови розрізняють повне й часткове заперечення. У німецькій мові граматичне заперечення пов’язано з рамковою структурою речення. У роботі окреслено граматичне оформлення та функціонування речень із повним і частковим запереченням у німецькій мові, наголошено на їх відмінностях. Проаналізовано позицію конституентів заперечного речення та їхній вплив на сферу заперечення. Визначено критерії виокремлення спеціального заперечення залежно від позиції елементів речення в рамковій конструкції. Також у статті здійснено аналіз синтаксичної дистрибуції клітика nicht щодо повного й часткового заперечення в моделях вербальних репрезентацій заперечення та про- ілюстровано їх неоднорідність.
Посилання
2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Советская энциклопедия, 1969. 606 с.
3. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. Москва : Наука, 1983. 210 с.
4. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. Москва : Просвещение, 1969. 184 с.
5. Гухман М.М., Семенюк Н.Н. История немецкого литературного языка IX–XV вв. Москва : Наука, 1983. 200 с.
6. Есперсен О. Философия грамматики. Москва : Издательство ИНОСТРАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ, 1958. 400 с.
7. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание. Ленинград : Наука, 1976. 695 с.
8. Жлуктенко Ю.О. Німецько-українські мовні паралелі. Київ : Вища школа, 1977. 263 с.
9. Москальская О.И. Теоретическая грамматика современного немецкого языка : учебник для студентов высших учебных заведений. Москва : Академия, 2004. 352 с.
10. Стеблин-Каменский М.И. Спорное в языкознании. Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1974. 144 с.
11. Стеблин-Каменский М.И. Труды по филологии. Санкт-Петербург : Филологический факультет СПбГУ, 2003. 928 с.
12. Ярцева В.Н. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. Москва : Советская Энциклопедия, 1989. 683 с.
13. Ярцева В.Н. Контрастивная грамматика. Москва : Наука, 1981. 111 с.
14. Шендельс Е.И. Практическая грамматика немецкого языка. Москва : Высшая школа, 1982. 400 с.
15. Blühdorn H. Negation im Deutschen. Syntax, Informationsstruktur, Semantik. Tübingen : Narr, 2012. 482 S.
16. Delbrück B. Vergleichende Syntax der indogermanischen Sprachen. Erster Teil. Strassburg : Karl J. Trübner, 1893. 795 S. h t t p s : / / a r c h i v e . o r g / d e t a i l s / v e r g l e i c h e n d e s y 0 1 - delbgoog/page/n7/mode/2up (дата звернення: 18.03.2021).
17. Duden. Die Grammatik. Herausgegeben von den Dudenredaktion. Mannheim-Wien-Zürich : Dudenverlag, 2009.1352 S.
18. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Bd. 2 : Der Satz. 3., durchgesehene Auflage. Stuttgart, Weimer : Metzler, 2006. 535 S.
19. Elsen H. Grundzüge der Morphologie des Deutschen. Berlin – Boston : Walter de Gruyter Gmbh and Co., 2011. 326 S.
20. Engel U. Deutsche Grammatik – Neubearbeitung. München : Iudicium, 2004. 889 S.
21. Eroms H.-W. Syntax der deutschen Sprache. Berlin – New York : de Gruyter, 2000. 521 S.
22. Ferreira V. Einführung in die Sprachwissenschaft: Grundkurs. Apoio : Fundação para a Ciência e Tecnologia, 2003. 92 S.
23. Glück H. Metzler Lexikon Sprache (Deutsch). Stuttgart : J.B. Metzler, 2000. 484 S.
24. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Berlin : Langenscheidt, 2005. 654 S.
25. Hentschel E. Negation und Interrogation. Studien zur Universität ihrer Funktionen. Tübingen: Niemeyer, 1998. 250 S.
26. Hentschel E. Deutsche Grammatik. Berlin – New York : De Gruyter, 2010. 404 S.
27. Hoffmann L. Sprachwissenschaft. Ein Reader. Berlin – New York : De Gruyter, 2010. 951 S.
28. Müller S. Deutsche Syntax deklarativ: Head-Driven Phrase Structure Grammar für das Deutsche, 1999. 486 S.
29. Pröll S. Interaktion von Negation- und Abtönungspartikeln: Serialisierung, Fokus und Skopus / Sonderausdruck aus Sprachwissenschaft. Band 36. Heft 4. 2011. Heidelberg : Universitätsverlag WINTER, 2011. 30 S.
30. Schmidt W. Grundfragen der deutschen Grammatik: eine Einführung in die funktionale Sprachlehre. Berlin : VEB Volk und Wissen, 1976. 323 S.
31. Stickel G. Untersuchungen zur Negation im heutigen Deutsch. Braunschweig : Friedr. Vieweg +Sohn GmbH, 1970. 242 S.
32. Strecker B. Negationspartikel. In: Ludger Hoffmann (Hrsg.): Handbuch der deutschen Wortarten. Berlin –New York : de Gruyter, 2007. S. 555–576. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110217087.555 (дата звернення: 18.03.2021).
33. Syntax des Deutschen im Abriss / Agnieszka Pozlewicz, Justyna Duch-Adamczyk, Christoph Schatte. Poznan, 2013. 103 S.
34. Weinrich H. Textgrammatik der deutschen Sprache / unter Mitarbeit von Maria Thurmair, Eva Breindl, Eva-Maria Willkop. Mannheim – Leipzig – Wien – Zurich : Dudenverlag, 1993. 1117 S.