ЗАСТАРІЛА ЛЕКСИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ СЕРГІЯ ЖАДАНА: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Ольга Миколаївна Рудь; Ірина Сергіївна Горбатенко

doi:10.32999/ksu2663-3426/2021-1-19

Ольга Миколаївна Рудь http://orcid.org/0000-0002-5985-2422
Ірина Сергіївна Горбатенко http://orcid.org/0000-0002-6407-6544

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-19

Ключові слова: архаїзми, історизми, семантичні групи, стилістичний засіб, експресивна функція, номіна- тивна функція

Анотація

Стаття присвячена функціонально-семантичному аспекту застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Розглянуто групи архаїзмів – лексичні, лексико-словотвірні, лексико-фоне- тичні, морфологічні, лексико-семантичні. Зауважено, що історизми на відміну від архаїзмів не мають у сучасній українській мові синонімічних відповідників. Вони виконують власне номінативну функцію в історичних текстах, відтворюючи факти, події, явища минулих епох. З’ясовано, що Сергій Жадан широко послуговується застарілими словами, які органічно вводить у художню тканину поетичного твору. У поетичних текстах митця (джерельною базою дослідження послужили збірки поезій «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів») серед застарілої лексики виявлено лексичні архаїзми, лексико-фонетичні й лексико-словотвірні. Виділено такі семантичні групи архаїзмів: назви частин тіла; назви хвороб; назви осіб за про- фесією, родом занять тощо; назви військових речей, амуніцій, понять тощо; назви родинних стосунків; назви чисел. У поетичних текстах Сергія Жадана архаїзми надають мові урочистого звучання, виражають авторське став- лення до зображуваного, передають його почуття, переживання, підсилюють емоційність віршованого твору. Історизми в поетичних текстах митця кількісно переважають над архаїзмами. У його творчому доробку виявлено такі семантичні групи історизмів: географічні назви; слова, що характеризують соціальний стан, місце людини в суспільстві; назви колишніх професій, роду занять; назви зниклих народів; назви історичних епох; назви предметів побуту, жіночих прикрас тощо; назви будівель, їх частин; назви різноманітних наукових учень, течій, напрямів тощо. Детальний аналіз поетичної мови Сергія Жадана дав змогу виділити основні функції, що виконують заста- рілі слова у віршових текстах: реалістичне зображення подій певної історичної епохи; підсилення урочистості, пафосу зображуваного; створення сильного перцептивного ефекту; увиразнення авторської думки тощо.

Посилання

1. Баранник Н.О. Архаїзми в романах С. Скляренка «Святослав», «Володимир». Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки». Вип. 96. № 13. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2019. С. 202–213.
2. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: короткий нарис : навчальний посібник. Київ : Вища школа, 2006. 143 с.
3. Булаховський Л.А. Вибрані праці : у 5-ти томах / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1975.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. Т. VIII. 1728 с.
5. Гайдученко Г.М. Історизми та архаїзми як основні виражальні засоби історичної стилізації. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream (дата звернення: 27.03.2021).
6. Греб М.М., Грона Н.В. Архаїзми в поемі І. Франка «Мойсей»: функціональний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.
Серія : Філологія. № 41. Том 1. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 25–28.
7. Дячук І.В. Стилістичні функції історизмів та архаїзмів у романі М. Стельмаха «Правда і кривда». М.П. Стельмах і сучасність : матеріали науково-практичної конференції. Хмельницький : ХмЦНТІ, 2012. С. 61–69.
8. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. Стилістика та культура мови. Київ : Довіра, (1999). 431 с.
9. Жадан С.В. Антена : поезії. Чернівці : Меридіан Черновіц, 2018. 304 с.
10. Жадан С.В. Список кораблів. Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. 160 с.
11. Жадан С.В. Тамплієри. Поезії. Чернівці : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2016. 120 c.
12. Іваненко І.М. Історично маркована лексика як засіб творення смислових зв’язків у сучасній поезії. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Збірник наукових праць. Випуск 26. Київ : Освіта України, 2014. С. 17–21.
13. Сучасна українська літературна мова : підручник / С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ та ін. ; за ред. С.О. Карамана. Київ : Літера, 2011. 560 с.
14. Коваленко О.В. Хронологічно маркована лексика як фактор тексту в жанрі історичного роману (на матеріалі художньої прози В. Скотта) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеса, 2002. 20 с.
15. Колоїз Ж.В. Лексичні архаїзми у творчій спадщині Івана Нечуя-Левицького. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Випуск 3. Кривий Ріг, 2009. С. 68–81.
16. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. Москва : Изд-во иностранной литературы, 1963. С. 143–343.
17. Крупеньова Т.І. Стилістичні конотації архаїзмів у художньому ідіолекті. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Зб. наукових праць. Серія № 8. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. Вип. 1. Книга 1. C. 128–133.
18. Левченко Г.І. Історизми й архаїзми як основні виражальні засоби історичної стилізації. Молодий науковець XXI століття : матеріали науково-практичної конференції. Кривий Ріг, 2012. С. 290–292.
19. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. Харків : Вища школа, 1976. 108 с.
20. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : підручник / За ред. Л.І. Мацько. Київ : Вища школа, 2003. 462 с.
21. Пашенько Н.Л. Історизми та архаїзми у сучасних художніх текстах. Щорічні записки з українського мовознавства : збірник наукових статей. Одеса, 1996. Вип. 4. С. 41–45.
22. Попадинець О.О. Жанрово маркована лексика історичних романів Вальтера Скотта і Михайла Старицького. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Випуск 21. Кам’янець-Подільський, 2010. С. 168–172.
23. Романиця О.В. Поетична лексика віршованих творів Осипа Маковея. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Випуск 31. Кам’янець-Подільський, 2012. С. 336–338.
24. Сірик С.В. Застаріла лексика в мовно-художній системі В.А. Чабаненка (на матеріалі поетичної збірки «Оратанія»). Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. № 2. Запоріжжя : ЗДУ, 2015. С. 272–281.
25. Стишов О.А. Основні тенденції розвитку лексичного складу українській мові початку ХХІ століття. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. № 1. С. 406–415.
26. Сучасна українська літературна мова : підручник /А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін. ; За ред. А.П. Грищенка. 3-тє вид., допов. Київ : Вища школа, 2002. 439 с.
27. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за заг. ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1973. 438 с.
28. Сучасна українська мова : підручник / за ред. О.Д. Пономарева. Київ : Либідь, 1997. 400 с.
29. Тєлєжкіна О.О. Застаріла лексика як стилістичний засіб у поетичному мовленні Дмитра Павличка. Психолінгвістика. 2012. Вип. 9. С. 236–241.
30. Удод Л.В., Литвиненко К.А. Застаріла лексика як елемент стилізації історичної епохи в романі Л. Костенко «Берестечко». Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. Вип. 4 (11). Херсон, 2015. С. 194–200.
31. Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В.М. Русанівський та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 32–33.
32. Українська мова: конспект лекцій. / Нар. укр. акад., каф. українознав. ; упоряд. Т.М. Берест. Харків : Вид-во НУА, 2013. 176 с.
33. Ющук І.П. Українська мова : підручник. Київ : Либідь, 2008. 640 с.
34. Яструбецька Г.І. Архаїзми та старослов’янізми і їх моделююча роль у експресіоністичній стильовій структурі «Палімпсестів» В. Стуса. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. № 6. Луцьк, 2020. С. 158–162.