СЦЕНАРІЇ СМИСЛОТВОРЕННЯ В МЕДІАДИСКУРСІ: КОГНІТИВНИЙ І МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Анотація
У цій статті розглядаються мультимодальні сценарії побудови смислів РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (далі ВІЙНА) в англійському та українському сегментах Telegram. Теоретично аналіз базується на когнітивно-прагматичному, когнітивно-семіотичному та мультимодальному підходах до медіа-лінгвістики. Мультимодальний політичний дискурс месенджера Telegram використовує рівноправні знакові системи формування смислів – графічну, аудіальну, кінематографічну, гіпертекстову. В англо- і україномовного сегментах Telegram семіотичні ресурси поєднані у мультимодальні сценарії конструювання смислів Russia-Ukraine war (далі війна), де типовим є зображення (фото/відео) + заголовок + текст + лінк. Емодзі-реакції мають прагматичні і когнітивні функції: вони сприяють конструюванню смислу, засвідчують його вплив, формують ментальний простір війни, слугують рейтингом інформації. Розгортання інформації у постах здійснюється за типом акцентуації, розширення, розробки, комбінування, зіштовхування. Новинні канали The NYT і ТРУХА 2022-2023 років формують і змінюють читацьку картину світу; їх пости надають негативної оцінки ментальному простору війни та спростовують імперські ментальні стереотипи рашистських наративів –політико-психологічне підґрунтя агресії проти незалежної України. Смислотворення війни в постах Telegram будується на базі концептуальних розширень: Україна, союзники України, росія і відповідних когнітивних схем: «Україна має надійного лідера», «Україна має розвинену економіку», «Україна має велику історію і культуру», а також «росія є вбивця», «росія порушує міжнародне право», «росія має злочинних лідерів» тощо. В роботі доведена гіпотеза про двосторонню залежність семіотичних засобів смислотворення і конструйованих ними смислів, в результаті чого ці засоби трансформують картину світу і опосередковано впливають на суспільство.
Посилання
2. Черняєва К. Telegram: месенджер чи соціальна мережа? Marketer, 13.02.2018. URL: https://marketer.ua/ ua/telegram-messendzher-ili-sotsialnaya-set/
3. Bateman J. A., Schmidt K.-H. Multimodal film analysis. How films mean. London and New York: Routledge, 2012.
4. Bentley A. R., O’Brien M. J. The acceleration of cultural change. From ancestors to algorithms. Cambridge, MA: MIT Press, 2017.
5. Boulding K. National images and international systems. Journal of Conflict Resolution. 1959. № 3. Р. 120–131.
6. Castells M. Communication, Power and Counter- Power. International Journal of Communication. 2007. № 1. Р. 238–66.
7. Schmid, H.-J. (Ed.) Cognitive Pragmatics. Berlin etc.: Mouton de Gruyter, 2012.
8. Cottam R. W. Foreign policy motivation: A general theory and a case study. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 1977.
9. Fauconnier G., Turner M. The way we think: Conceptual blending and the mind's hidden complexities. New York: Basic Books, 2008.
10. Jones R., Hafner C.A. Understanding digital literacies. A practical introduction. London, New York: Routledge, 2012.
11. Herrmann, R. K. Perception and image theory in international relations / L. Haddy, D.O Sears, J.S. Levy (Eds.) The Oxford book of political psychology. New York: Oxford University Press, 2013. P.334-363.
12. Herrmann R. K., Fischerkeller M. P. Beyond the enemy image and spiral model: Cognitive-strategic research after the Cold War. International Organization. 1995. 49. № 3. Р. 415–450.
13. Horowitz D. L. Ethnic groups in conflict. Berkeley: University of California Press, 1985.
14. Kress G., Leeuwеn T. van. Multimodal discourse: The Modes and Media of Contemporary Communication. London: Arnold, 2001.
15. Krysanova T. Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, communication, discourse. 2019. № 19. Р. 55-77.
16. Lakoff G., Turner M. More Than Cool Reason. A Field Guide to Poetic Metaphor. Chicago and London: The University of Chicago Press, 1989.
17. Loader B.D. Social movements and new media. Sociology Compass. 2008. V2. #6. P. 1920–1933. https://doi. org/10.1111/j.1751-9020.2008.00145.x
18. Machin D., van Leeuwen T. Multimodality, Politics and Ideology. Journal of Language and Politics. 2016. V. 15. #3. P. 243–258.
19. McLuhan M. Understanding Media: The Extension of Man. New York: McGraw-Hill, 1964.
20. Molina S., Belmonde I. The construction of meaning in multimodal discourse. A digital story as a case study. Exploring Discourse Strategies in Social and Cognitive Interaction: Multimodal and Cross-linguistic Perspectives / M. Romano, M. D. Porto (Eds.). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2016. P. 111-135.
21. Moschini I., Sindoni M. G. The digital mediation of knowledge, representations and practices through the lenses of a multimodal theory of communication. Mediation and multimodal meaning making in digital environments / I. Moschini, M. G. Sindoni (Eds.) New York, London: Routledge, Taylor and Francis group, 2022. P.1-13.
22. Shevchenko I., Gutorov V. A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. 2019. Vol. IV. #2. P. 301-342. URL: https://lartis. sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_ Issue-2_2019.pdf
23. Silverstone R. The sociology of mediation and communication. The International handbook of sociology / C. Calhoun, C. Rojek, B.Turner (Eds.). London: Sage, 2005. P. 188–207.
24. Webster F. (Ed.) Culture and politics in the information age: A new politics? London, UK: Routledge, 2001.
25. Zhabotynska S., Ryzhova O. Ukraine and the West in pro- Russia Chinese media: A methodology for the analysis of multimodal political narratives. Cognition, communication, discourse. 2022. №24. Р. 115-139. https://doi.org/10.2656 5/2218-2926-2022-24-09
