КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНІ ЧИННИКИ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ У ПЕРЕКЛАДІ

Сергій Васильович Засєкін

doi:10.32999/ksu2663-3426/2023-1-15

Сергій Васильович Засєкін https://orcid.org/0000-0001-9453-3534

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-15

Ключові слова: переклад, закономірності, процедурне кодування, теорія релевантності, когнітивна граматика.

Анотація

Стаття – спроба проаналізувати когнітивно-дискурсивні чинники поширення деформувальних тенденцій, що тлумачимо як закономірності, в перекладі. Мета цього дослідження – з’ясувати когнітивні чинники появи закономірностей в перекладі художнього тексту. Перекладними закономірностями перекладу слід вважати наявні в цільовій мові інгерентні процесу перекладу й відсутні в мові першоджерела риси, кодовані мовними одиницями з процедурним значенням. За Halverson (2010), їхній характер пов’язаний зі способами обробки перекладачем мовного матеріалу. До складу цих одиниць належать не лише сполучники, прийменники, частки, вигуки, а й продукти граматикалізації – дискурсивні маркери (конектори), модальні слова, займенники. Ці носії процедурного значення – у фокусі нашої уваги, позаяк вони є вербальними маркерами перекладних закономірностей, що через свої властивості не підлягають свідомому контролю з боку перекладача під час його/її роботи. Орієнтація на когнітивні аспекти діяльності перекладача видається плідною, адже з’ясування різниці в питомій вазі функціональних слів, у когнітивній складності та зсувах дейктичної «осі» в перекладному дискурсі слугує свідченням на користь наявності «третього коду» (Frawley, 1984) в перекладній версії, мова якої стає штучною, бо має риси мови джерела. У досвідчених перекладачів, які покладаються здебільшого на імпліцитний спосіб перероблення інформації, триває інтегрована координація процесів розуміння першотвору та породження цільової версії. Вони здатні миттєво передбачати подальший хід подій у сприйманому тексті оригіналу й обрати відповідний спосіб обробки на основі відбитих у попередньому досвіді статистично частотніших і вагоміших нейронних зв’язків (конекцій). Натомість, перекладачі-студенти, через менший досвід, надають перевагу експліцитному (контрольованому), послідовному координуванню своїх когнітивних кроків з інтерпретації даних першотвору та породження цільової версії під час фази синтезу. Із часом, коли перекладацькі навички стають дедалі відпрацьованішими, відбувається поступовий перехід від застосування контрольованого (довільного) горизонтального механізму перероблення даних до превалювання автоматичного (недовільного).

Посилання

1. Біскуб І. П. Категорії та категоризація. Філософія, суспільство, мова: монографія / За ред. І. П. Біскуб, А. Л. Данильчук, Л. Л. Макарук. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. С. 8-33.
2. Булатецька Л. І. Теорія і теоретизація у лінгвістиці. Вінниця : Нова книга, 2004.176 с.
3. Жаботинська С. А. Мовні знаки як конструкти. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2012. Вип. 630-631. С. 213-222.
4. Засєкін С. В. Психолінгвальні закономірності відтворення художнього тексту в перекладі (на матеріалі англійської та української мов). Дис. д-ра філол. н. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна. 486 p.
5. Мартинюк А. П. Когнітивно-комунікативна лінгвістика: в пошуках базових принципів і методик аналіза. Когніція, комунікація, дискурс. 2016. № 12. С. 17-35.
6. Ahrens B. Neurolinguistics and interpreting. In Y. Gambier, L. van Doorslaer (Eds.), Handbook of Translation Studies, Vol. 2. Amsterdam : John Benjamins, 2011. P. 105-107.
7. Ahrens B., Kalderon E., Krick C. M., Reith W. fMRI for exploring simultaneous interpreting. In D. Gile, G. Hansen & N. K. Pokorn (Eds). Why Translation Studiesmatters? Amsterdam/Philadelphia : John Benjamins, 2010. P. 237-247.
8. Alves F. (2007). Cognitive effort and contextual effect in translation: a relevance-theoretic approach. Journal of Translation Studies, 2007. Vol. 10(1). P. 18–35.
9. Alves F., Gonçalves J. L. (2013). Investigating the conceptual-procedural distinction inthe translation process. Target, 2013. Vol. 25(1). P. 107–124.
10. Alves F., Gonçalves J., & Szpak K. Some thoughts about theconceptual/procedural distinction in translation: a keylogging and eye-tracking study of processing effort. MonTI Special Issue – Minding Translation, 2014. P. 151– 175.
11. Alves F., Szpak K. S., Gonçalves J. L., Sekino K., Aquino M., Castro R. A., et. al. Investigating cognitive effort in post-editing: A relevance-theoretical approach. In S. Hansen-Schirra & S. Grucza (Eds.). Eyetracking and Applied Linguistics. Berlin: Language Science Press, 2016. P. 109-142.
12. Blakemore D. Relevance and Linguistic Meaning: The Semantics and Pragmatics of Discourse Markers, Vol. 99. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 212 p.
13. De Groot, A. M. B. The cognitive study of translation and interpretation: Threeapproaches. In H. J. Danks, G. M. Shreve, S. B. Fountain, M. K. McBeath (Eds). Cognitive Processingin Translation and Interpreting. Thousand Oaks, CA: Sage, 1997. P. 25-56.
14. Dragsted, B. Coordination of reading and writing processes in translation. In G.M. Shreve & E. Angelone (Eds.).Translation and Cognition. Amsterdam / Philadelphia, PA: Benjamins, 2010. P. 41-62
15. Favreau, M., Segalowitz, N.S. Automatic and controlled processes in the first- andsecond-language reading of fluent bilinguals. Memory & Cognition, 1983. Vol. 11(6), P. 565–574.
16. Frawley, W. Prolegomenon to a Theory of Translation. In W. Frawley, Ed. Translation: Literary, Linguistic, and Philosophical Perspectives. Newark: University of Delaware Press, 1984. P. 54-98.
17. Halverson S. (1998). Translation Studies and representative corpora: establishing linksbetween translation corpora, theoretical/descriptive categories and a conception of theobject of study. Meta, 1998. Vol. 43(4). P. 631–651.
18. Halverson S. The cognitive basis of translation universals. Target. 2003. Vol. 15(2). P. 197-241.
19. Halverson, S. Cognitive translation studies: Developments in theory and method. Translation and Cognition. In G. Shreve, E. Angelone, (Eds.). Amsterdam: John Benjamins, 2010. P. 349-369.
20. Halverson, S.Gravitational pull in translation. Testing a revised model. In G.De Sutter, M.A. Lefer, I. Delaere, (Eds). Empirical Translation Studies: NewMethodological and Theoretical Traditions. Berlin: DeGruyter, 2017. P. 9-45.
21. Hvelplund, K. Eye tracking in translation process research. In J.W. Schwieter & A. Ferreira (Eds.), The Handbook of Translation and Cognition. New York: Wiley-Blackwell, 2017. P. 248-264.
22. Jackendoff R. (2007). Language, Consciousness, Culture. Cambridge: The MIT Press. 403p.
23. Kurz I. Simultandolmetschen als Gegenstand der interdisziplinären Forschung.Vienna: WUV, 1996.
24. Langacker R.W. Cognitive grammar. A basic introduction. New York: Oxford University Press, 2008. 562 p.
25. Nicolle S. (1998). A relevance theory perspective on grammaticalization. Cognitive Linguistics. 1998. Vol. 9(1). P. 1–35.
26. Olohan M., Baker M. Reporting that in translated English. Evidence forsubconscious processes of explicitation? Across Languages and Cultures, 2000. Vol. 1(2), P. 141–158.
27. Paradis M. Prerequisites to a study of neurolinguistic processes involved insimultaneous interpreting. A synopsis. In B. Englund Dimitrova & K. Hyltenstam. (Eds.). Language processing and simultaneous interpreting: Interdisciplinary perspectives. Amsterdam/Philadelphia : John Benjamins, 2000. P. 17-24.
28. Paradis M. A Neurolinguistic Theory of Bilingualism. Amsterdam: John Benjamins, 2004. 299 p.
29. Paradis M. Declarative and Procedural Determinants of Second Languages. Amsterdam : John Benjamins, 2009. 220 p.
30. Parret H. Deixis and shifters after Jakobson. In L. R. Waugh, S. Rudy, (Eds.). Current Issues in Linguistic Theory. Vol. 49. Amsterdam: John Benjamins, 1991. P. 321-340.
31. Pennebaker J.W., Boyd R.L., Jordan K., & Blackburn K. The Development and Psychometric Properties of LIWC2015. Austin, TX: University of Texas at Austin, 2015. 26 p.
32. Pym A. Exploring translation theories. NewYork: Routledge, 2014. 178 p.
33. Roehr K. Linguistic and metalinguistic categories in second language learning.Cognitive Linguistics. 2008. Vol. 19. P. 67-106.
34. Segalowitz N. Automaticity and attentional skill in fluent performance. Perspectives on Fluency. H. Riggenbach (Ed.). Ann Arbor: University of Michigan Press, 2000. P. 200-219.
35. Sperber, D, Wilson, D. Relevance: Communication and Cognition. 2nd ed. Oxford: Blackwell, 1995. 338 p.
36. Toury, G. Descriptive Translation Studies – and Beyond. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2012. 350 p.
37. Wilson, D. The conceptual-procedural distinction: Past, present and future. In V. Escandell-Vidal, M. Leonetti & A. Ahern (Eds.). Procedural Meaning: Problems and Perspectives. Bingley: Emerald, 2011. P. 3-31.