СЛОВ'ЯНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ ЗАКАРПАТСЬКИХ УГОРЦІВ

Ключові слова: використання мови в Інтернеті, мовна творчість, багатомовність закарпатців, слов'янські запозичення, когнітивна семантика.

Анотація

За минулі сотні років, місцевість, яку ми сьогодні називаємо Закарпаття, була та є домівкою для багатьох народів та національних груп зі своєю мовою й культурою. За оцінками, 135 тисячна закарпатська - угорська спільнота живе в багатокультурному та багатомовному середовищі, і це мовно та етнічно динамічно мінливе середовище має незаперечний вплив не лише на повсякденне розмовне життя мовців, але й на використання мови має незаперечний вплив. В останні роки стало очевидним, що нові виміри для досліджень можна відкрити в міждисциплінарних поглядах, у соціолінгвістичних дослідженнях, наприклад, ментальний лексикон двомовних носіїв, їхні мовні навички, когнітивна база, явища запозичення слів та інтерференції тощо. Метою даного дослідження є з’ясування через зібрані дискурси та приклади із соціальних порталів закарпатських угорських користувачів Інтернету, як з’являються лексичні запозичення у висловлюваннях користувачів Інтернету у Всесвітній павутині, як у мовній практиці можна це інтерпретувати з точки зору функціональ- ності та творчості, а також з точки зору когнітивної семантики. Лінгвістична база даних досліджень складається з корпусу, що містить майже 700 висловлювань, які були зібрані з 2010 року для закарпатської мовної спільноти, значною мірою методом спостереження та участі. Зібраний матеріал дає нам можливість вивчити творчі мовні практики угорськомовної спільноти, що проживає в Україні. Як видно з прикладів у дослідженні, місцеві жителі вважають за краще використовувати переваги двомовного існування: вони мають доступ до елементів двох (або більше) кодівних систем, двох (або більше) культур. Такі явища контактів у записах у Facebook не випадково присутні, це не мовно дефіцитні/неповні (угорські) навички, а свідома та творча кухня спілкування: часто виразні інструменти для гумору, мовна гра, додатковий сенс або інший стиль. Приклади (і в найбільшому сенсі закарпатських угорців) можна інтерпретувати та розуміти лише з урахуванням мовного, культурного, політичного та публічного контексту, де з’являються ці мовні практики, і ми розуміємо, що заданий інтерфейс комунікації, правила віртуального світу та мови мовних звичок.

Посилання

1. Bartha Cs., Márku A. Multimodalitás és transzlingvális gyakorlatok a kárpátaljai internetezők nyelvhasználatában. A nyelvészet műhelyeiből. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból V. / I. Csernicskó, A. Márku (Hrsg). Ungvár : Autdor-Shark, 2019. P. 13–28.
2. Benő A. Kognitív pszichológiai szempontok a nyelvi érintkezés vizsgálatában. Erdélyi Pszichológiai Szemle. 2000. №. 4. P. 47–65.
3. Benő A. Kontaktológia. A nyelvi kapcsolatok alapfogalmai. Kolozsvár : Egyetemi Műhely Kiadó, 2008. 201 p.
4. Benő A. A kognitív szemantika alkalmazási lehetőségei a nyelvi kontaktusok vizsgálatában. Kognitív és pszicholingvisztikai szempontok a nyelvi érintkezések vizsgálatában. / A. Benő, J. Péntek (Hrsg.). Sfântu Gheorghe : Anyanyelvápolók Erdélyi Szövetsége, 2020. P. 31–46.
5. Gazdag V. A kárpátaljai magyar nyelvjárások keleti szláv kölcsönszavainak változásairól. Nyelvek és nyelvváltozatok térben és időben. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból IV. / Z. Karmacsi, R. Máté (Hrsg.). Ungvár : „RIK-U”, 2018. P. 132–139.
6. Márku A. A kárpátaljai magyarok internetes nyelvhasználata: nyelvi kontaktus, identitás és kreativitás. Általános Nyelvészeti Tanulmányok XXVIII.: A többnyelvűség dimenziói: terek, kontextusok, kutatási távlatok. / Cs. Bartha (Hrsg.) Budapest : Akadémiai Kiadó, 2016. P. 129–146.
7. Márku A. A kárpátaljai magyarok internetes nyelvhasználata: identitás és digitális identitás. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. / A. Márku, E. Tóth (Hrsg.). Ungvár : „RIK-U”, 2017. P. 137–153.
8. Márku A. Kontaktusjelenségek a kárpátaljai magyarok internetes nyelvhasználatában. Acta Hungarica – Az Ungvári Hungarológiai központ Folyóirata. 2018a. №. 23. P. 204–215.
9. Márku A. Kárpátaljai magyarul a mémek világában. Nyelvi tájkép, nyelvi sokszínűség II. Nyelvhasználati terek és nyelvi sokszínűség. / E.-M. Tódor, E. Tankó, Zs. Dégi (Hrsg.). Cluj-Napoca : Scientia, 2018b. P. 33–51.
10. Márku A. Transcarpathian Hungarians as new speakers in the social network. Nyelvek és nyelvváltozatok térben és időben. / Z. Karmacsi, R. Máté (Hrsg.). Ungvár : „RIK-U”, 2018c. P. 86–93.
11. Szilágyi N., S. Szociálpszichológiai tényezők a szókölcsönzésben. Nyelvek és nyelvváltozatok. Köszöntő kötet Péntek János tiszteletére. / A. Benő, E. Fazakas, S. Szilágyi N. (Hrsg.). Kolozsvár : Anyanyelvápolók Erdélyi Szövetsége, 2007. P. 349–361.
12. Tolcsvai Nagy G. Bevezetés a kognitiv nyelvészetbe. Budapest : Osiris, 2013. 392 p.
13. Ullmann S. Semantics: An Introduction to the Science of Meaning. Worcester : Billing and Sons Ltd., 1983. 278 p.
Опубліковано
2023-08-22
Сторінки
168-174