РОЗВИТОК МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Покращення якості освіти та посилення мотивації здобувачів ЗВО вимагає переходу від мономодального (монокодового) режиму передавання знань до створення навчально-дидактичної бази у мультимодальному (мультикодовому) форматі. Сучасна полікодовість освіти супроводжується перманентним розвитком мультимедійних технологій, що призводить до нового розуміння того, що означає бути грамотним. Виникає потреба вивчати основи мультимодальної грамотності – вміння розуміти та продукувати мову засобами різних модусів вираження. Статтю присвячено актуальній проблемі пошуку шляхів інтенсифікації навчання мультимодальної грамотності на заняттях з іноземної мови у ЗВО. Проведено наукову розвідку останніх досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. У статті виокремлено специфічні якості креолізованого тексту (матеріальність, стислість, семіотичність), робота над вдосконаленням яких забезпечує високу ефективність сприйняття й продукування полікодового матеріалу. Матеріальність реалізується через двовимірне функціонування інтерактивних знаків (синтагматично та парадигматично), а також через трансформацію та інтеграцію знаків у різні модуси вираження. Стислість мультимодального тексту сприяє одночасно його скороченню і збільшенню в об’ємі. Семіотичність проявляється через якісне сприйняття й використання паралінгвальних та екстралінгвальних елементів дискурсу як окремо, так і в їхній взаємодії. У статті розглянуто переваги мультимодальних режимів для формування соціокультурної компетентності студентів. Результати дослідження демонструють, що у більшості випадків зміст мультимодального матеріалу ефективно підтримується через культурні та соціальні приклади мовної інтеракції. Дослідження пропонує детальний розгляд змістового та структурного аспектів методики розвитку мультимодальної грамотності студентів на заняттях з іноземної мови у ЗВО. Визначено, що вибір методу роботи з мультимодальним текстом залежить від його змісту. Теоретичний матеріал (науковий стиль) у мультикодовому форматі сприяє якісному розумінню й запам’ятовуванню. Зміст у художньому стилі, попередньо поданий мономодально, стає дієвим інструментом для створення власного мультимодального продукту. Універсальний контент розмовно-побутового або публіцистичного стилю дозволяє розвивати мультимодальну грамотність на всіх етапах: сприйняття, аналізу, часткового моделювання та повного продукування полікодового матеріалу. Аналіз змісту слугує основою для визначення методично доцільного формату роботи на занятті з іноземної мови. Доведено, що якісний розвиток мультимодальної грамотності включає формування умінь правильно сприймати та продукувати семіотичі (лінгвальні, паралінгвальні) і сенсорно-перцептивні знаки, інтегрувати їх у різні матеріали, лаконічно передавати через полікодові засоби вираження. Створення методичного інструментарію для розвитку такої грамотності має спиратись на контент та структурну організацію мультимодального матеріалу.
Посилання
2. Лещенко Т. О., Жовнір М. М., Юфименко В. Г. Навчальний текст як мультимодальний лінгвовізуальний феномен: цілісність, зв’язність, інформативність. Теорія і методика професійної освіти. Випуск 47. 2022. С. 185–190
3. Adami, Elisabetta (2013) A social semiotic multimodal analysis framework for website interactivity. NCRM Working Paper. NCRM, London, UK. https://eprints.ncrm. ac.uk/id/eprint/3074/4/website_interactivity_Adami.pdf
4. Ajayi, L. (2009), English as a Second Language Learners' Exploration of Multimodal Texts in a Junior High School. Journal of Adolescent & Adult Literacy, 52: 585-595. https:// doi.org/10.1598/JAAL.52.7.4
5. Albers, P., & Sanders, J.L. (2010). Multimodal literacies : An introduction. In Sanders, J. Albers, P. (Eds.), literacies, the arts and multimodality (pp. 1-25).
6. Chenkai Chi, Sefton T.(2020) The creation of multimodal texts of adult English language learners in a Canadian universitt. A case study. Educational Role of Language Journal. Volume 2020-2(4). (Re-)Shaping One’s Identity with Language, pp. 100-114. DOI: https://doi.org/10.36534/erlj.2020.02.11
7. Halliday, M.A.K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. London: University Park Press.
8. Iedema, R. (2003) Multimodality, Resemiotization: Extending the Analysis of Discourse as Multi-Semiotic Practice. Visual Communication, 2, 29-57. http://dx.doi. org/10.1177/1470357203002001751
9. Kress, G, & Van Leeuwen, T. (1996). Reading Images: The Grammar of Visual Design. New York: Routledge.
10. Kress G, Jewitt C (2003) Introduction. In: Jewitt C, Kress G (eds) Multimodal Literacy. New York: Peter Lang, 1–18.
11. Luke, C. (2003). Pedagogy, Connectivity, Multimodality, and Interdisciplinarity. Reading Research Quarterly, 38(3), 397–403. http://www.jstor.org/stable/4151827
12. Mills, K.A. (2010). The Multiliteracies Classroom. Bristol, U.K.: Multilingual Matters. 2011b file:///C:/Users/ALLA/ Downloads/Sample_Chapter_Multiliteracies_Classroom. pdf
13. Mills, K.A. (2015). Literacy Theories for the Digital Age: Social, Critical, Multimodal, Spatial, Material and Sensory Lenses. Bristol, U.K.: Multilingual Matters, 207p.
14. Mills, K.A., & Doyle, K. (2019). Visual arts: a multimodal language for Indigenous education. Language and Education, 33, 521 – 543. DOI:10.1080/09500782.2019.1 635618
15. Sewell, W. C., & Denton, S. (2011). Multimodal Literacies in the Secondary English Classroom. The English Journal, 100(5), 61–65. http://www.jstor.org/stable/23047804
16. Stein, P. (2007). Multimodal Pedagogies in Diverse Classrooms: Representation, Rights and Resources (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203935804