РОЛЬ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ ДОМІНАНТ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ СПІЛЬНОТИ (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПТУ ORDNUNG)

  • Любов Володимирівна Лисенко
Ключові слова: німецька культура, стереотипний лінгвокультурний концепт ORDNUNG, ментальна ідентичність, німецька музична мова

Анотація

Статтю присвячено дослідженню стереотипного лінгвокультурного концепту ORDNUNG, який очолив концептосферу культурного поля німецької етнолінгвоспільноти, і тим самим став для неї «мірою всіх речей», її головним лейтмотивом. Ми дослідили, яким чином домінуючий концепт ORDNUNG формував ментальну ідентичність німців, звідки його витоки, чи завжди його вплив є конструктивним, чи притаманний він для переважної більшості німців, і, взагалі, як працює механізм впливу домінуючих стереотипних лінгвокультурних концептів наформування та збереження ментальності цілих народів. Концептуальна лінгвокультурна домінанта ORDNUNG на свій лад продовжує стереотипізувати зміст ментальної ідентичності німців і таким чином впливає на їх вибір та поведінку, особливо якщо йдеться про побудову ієрархії цінностей, в якій завдяки ORDNUNG першочергово важливим для впорядкування здається абсолютно все, що оточує людину. Тому, стаючи головним життєвим імперативом як окремої особистості, так і цілої етнолінгвоспільноти, концепт ORDNUNG може одночасно і допомагати, і заважати в облаштуванні як приватного, так і національного буття. Саме завдяки дисциплінованості, раціональному мисленню, вмінню упорядковувати та систематизувати, німецька лінгвоспільнота досягла величезних успіхів у світі, зайнявши провідні позиції не лише в науці, а й у царинах музики і літератури. Водночас пристрасть до структурування дрібниць, скрупульозне ставлення до дотримання порядку та прагнення впорядковувати весь навколишній простір, іноді заважає осягнути суть справи та розібратися в головному. Відтак, існують виключення з усіх правил, проілюструвати які в цій статті ми вирішили на прикладі не звичайних бюргерів, а носія прецедентного імені в світі німецької музики Л. В. Бетховена. Проте, переважна більшість німців все ж таки є адептами цієї стереотипної поведінкової установки і тому відповідають змісту стереотипу typisch deutsch. Тому недарма назва нації Deutschland та назва мови Deutsch є настільки співзвучними до слова deutlich.

Посилання

1. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / пер. с англ. А. Д. Шмелева под ред. Т. В. Булыгиной. Москва : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
2. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
3. Ключевые концепты немецкой лингвокультуры : монография / Т. С. Медведева и др. ; под ред. Т. И. Зелениной. Ижевск : Удмуртский университет, 2011. 160 с.
4. Лисенко Л. Концепт ORDNUNG як домінанта ідентичності німецькомовної етнолінгвоспільноти. Київське музикознавство: зб. наук. праць., 2016. С. 24–35.
5. Gelfert H.-D. Was ist deutsch? Wie die Deutschen wurden, was sie sind. München : Verlag C. H. Beck, 2005. 211 S.
6. Kant I. Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels. Königsberg, Leipzig : Petersen, 1755. 268 S.
7. Dinzelbacher P. Europäische Mentalitätsgeschichte: Hauptthemen in Einzeldarstellungen. Stuttgart : A. Kröner, 1993. 663 S.
8. Ионова А. М. Концепт «Ordnung» с позиции лингвокультурологического подхода к обучению иноязычному общению. Вестник Университета (Государственный Университет Управления). 2011. № 13. С. 56–58.
9. Опарин М. В. Особенности формирования этноспецифического концепта Текст. Вестник УдГУ. Серия 5: История и филология. 2010. Вып. 2. С. 54–58.
10. Приходько А. Н. Концепт ORDNUNG как мерная единица немецкого этнического менталитета (лингвокультурный аспект). Vita in lingua: к юбилею профессора С. Г. Воркачева / отв. ред. В. И. Карасик. Краснодар : Атриум, 2007. С. 158–171.
11. Nuss B. Das Faust Syndrom. Ein Versuch über die Mentalität der Deutschen. Bonn, Berlin : Bouvier Verlag, 1992. 213 S.
12. Nünning A. Der Deutsche an sich: einem Phantom auf der Spur. München : Deutscher Taschenbuch Verlag, 1994. 255 S.
13. Доброчеев О. В. Русский хаос – тот же немецкий порядок, но только для очень большой страны. Философия хозяйства. 2009. № 6 (66). С. 52–63.
14. Pross H. Was ist heute deutsch? Wertorientierungen in der Bundesrepublik. Reinbek : Rowohlt Verlag, 1982. 158 S.
15. Böll H. Mein trauriges Gesicht. Erzählungen. Moskau : Raduga Verlag, 2001. 276 S.
16. Thomas-San-Galli W. A. Ludwig van Beethoven. Berlin : Europäischer Literaturverlag, 2014. 540 S.
17. Павловская А. Особенности национального характера, или зачем немцы моют улицы с мылом. Вокруг Света. 2003. № 10. URL: http://www.vokrugsveta.ru/vs/ article/587/ (дата обращения: 8.12.2015).
18. Schmitter E. Leichte Verfehlungen. Berlin : Berlin Verlag, 2002. 310 S.
19. Schwanitz D. Der Zirkel. München : Goldmann Verlag, 2000. 446 S.
20. Зусман В. Г. Немецкое. Межкультурная коммуникация : Учебное пособие. Нижний Новгород : Деком, 2001. С. 184–197.
Опубліковано
2019-11-27
Сторінки
151-158
Розділ
СЕКЦІЯ 3 МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ