КОГНІТИВНA ПРАГМАТИКA: ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

  • Ірина Семенівна Шевченко
Ключові слова: дискурс, висловлення, когнітивна прагматика, принцип неввічливості, теоретичні основи, українське мовознавство

Анотація

У двадцять першому столітті когнітивна прагматика стала новітньою науковою дисципліною, яка бурхливо розвивається і синтезує прагматичне та когнітивне витлумачення людського спілкування. Існує велика кількість підходів до когнітивної прагматики, що є результатом як різниці теоретичного підґрунтя, так і конкретних етнічних та соціокультурних передумов їх розвитку; тому встановлення принципів, пов’язаних із когнітивно-прагматичними дослідженнями спілкування, стало нагальною потребою. Ця стаття заповнює цю прогалину, розглядаючи теоретичне розуміння провідних когнітивно-прагматичних підходів у західній та українській лінгвістиці. Я стверджую, що різні підходи в когнітивній прагматиці можна умовно розділити за двома провідними теоретичними векторами: від когнітивної до прагматичної та від прагматичної до когнітивної методології аналізу. Як показують наведені у статті дані, дедалі більша кількість емпіричних та теоретичних досліджень звертається до когнітивно-прагматичних аспектів як висловлювань / мовленнєвих актів, так і дискурсів, а саме їхніх принципів ввічливості/неввічливості та стратегій дискурсу, в міжкультурній та історичній перспективах. Потреба теоретичного обґрунтування цих досліджень цілком зрозуміла. Атрибуція психічного стану є невід’ємною частиною прагматичної та когнітивної інтерпретації процесів людського спілкування. У когнітивній прагматиці, яка характеризується високим ступенем синтетичності та гібридною природою, ця атрибуція розглядається цілісно. У статті розкрито відмінні характеристики українських когнітивно-прагматичних студій порівняно із західним доробком. Це засвідчує, що когнітивно-прагматичне тлумачення конструювання контекстуального смислу в різних дискурсах та висловлюваннях матиме подальший вплив на розвиток лінгвістики та гуманітарних наук.

Посилання

1. Bara, B. Cognitive Pragmatics. The Mental Processes of Communication. Translated from Italian by John Douthwaite. Cambridge, MA : MIT Press, 2010. 304 p.
2. Bublitz, W., & Norrick, N. (Eds.) Foundations of Pragmatics. [Handbooks of Pragmatics, Vol. 1]. Berlin/New York : De Gruyter Mouton, 2011. 710 p.
3. Буренко Т.М. Когнітивно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту вибачення в англомовному дискурсі XVI–XXI століть : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Харьків. нац. у-т. ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008. 203 с.
4. Carston, R. Linguistic Meaning, Communicated Meaning and Cognitive Pragmatics. Mind and Language. 17, (1-2), 2002. P. 127−148.
5. Cummings, L. Pragmatic Disorders. Dordrecht : Springer, 2014. 255 р.
6. Giora, R. On our mind: Salience, context, and figurative language. New York : Oxford University Press, 2003. 259 р. DOI: 10.1093/acprof:oso/9780195136166.001.0001.
7. Giora, R., Givoni, S., & Fein, O. Defaultness reigns: The case of sarcasm. Metaphor and Symbol. 2015. № 30(4). Р. 290−313.
8. Горіна О.В. Когнітивно-комунікативні характеристики американського електорального дискурсу республіканців : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Харьківськ. нац. у-т. ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008.
9. Grice, P. Logic and Conversation. Syntax and Semantics, Vol. 3, Speech Acts. Cole, P., & Morgan, J.L. (eds.). New York : Academic Press, 1975. P. 41–58.
10. Fauconnier, G. Pragmatics and cognitive linguistics. A handbook of pragmatics. Horn, L.R., & Ward, G. (Eds.). Malden, MA : Blackwell, 2004. P. 657−674.
11. Kasher, A. Modular speech act theory: Programme and results. In Foundations of Speech Act Theory: Philosophical and Linguistic Perspectives. S.L. Tsohatzidis (ed.). London and New York : Routledge, 1994. P. 312–322.
12. Kecskes, I. Intercultural pragmatics. New York : Oxford University Press, 2014. 277 р.
13. Lakoff, G. Moral politics: how liberals and conservatives think. Chicago and London : The Univ. of Chicago Press, 2002. 471 р.
14. Морозова І.І. Комунікативні стратегії ввічливості у стереотипній мовленнєвій поведінці вікторіанської жінки : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Харьків. нац. у-т. ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008.
15. Reboul, A. Cognition and Communication in the Evolution of Language. Oxford Studies in Biolinguistics. Oxford : Oxford University Press, 2017. 320 р.
16. Reboul, A., Manificat, S., & Foudon, N. Autism from a cognitive-pragmatic perspective. Cognitive Pragmatics. Handbooks of Pragmatics. Schmid, H.-J. (ed.) Vol. 4. Berlin etc. : Mouton de Gruyter, 2012. Р. 317−344.
17. Schmid, H.-J. Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive-pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. Cognitive Pragmatics. Handbooks of Pragmatics. Schmid, H.-J. (ed.) Vol. 4. Berlin etc. : Mouton de Gruyter, 2012. Р. 3−22.
18. Searle, J.R. Indirect Speech Acts. Syntax and Semantics, Vol. 3, Speech Acts. Cole, P., & Morgan, J.L. (eds.). New York : Academic Press, 1975. Р. 59−82.
19. Шевченко И.С. Об историческом развитии когнитивного и прагматического аспектов дискурса. Вісник Харківського національного університету. 2000. № 471. С. 300–307.
20. Шевченко І.С., Петренко О.М. Дискурсивні стратегії неввічливості у когнітивно-прагматичному вимірі. Вісник Львівського університету. 2019. № 70. С. 91−101. Doi:10.30970/vpl.2019.70.9759
21. Шевченко І.С., Сусов І.П., Безугла Л.Р. Обрис когнітивного вектора прагмалінгвістики. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2008. № 811. С. 3–7.
22. Sperber, D., & Wilson, D. Relevance: Communication and Cognition, Oxford : Blackwell, 1986/95. Р. 326.
Опубліковано
2019-11-27
Сторінки
169-173
Розділ
СЕКЦІЯ 3 МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ