ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ КОНТЕКСТУАЛЬНОСТІ У ВИВЧЕННІ ОКАЗІОНАЛЬНИХ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Ключові слова: контекстуальність, контекст, культурний компонент, прагматизм, мовна гра

Анотація

Заведено вважати, що мова є одним із домінантних компонентів у філософській ідеології. Реферована стаття покликана розкрити лінгвофілософські підвалини поняття «контекстуальність» і «контекст» у процесі дослідження оказіональних мовленнєвих одиниць на матеріалі англійської мови в умовах інтер- дисциплінарного холізму. Міждисциплінарність викликається відсутністю уніфікованої методики до дослі- дження контекстуальних синонімів як глобальних феноменів на матеріалі англійської мови. У розвідці досліджуються лексичні одиниці на матеріалі сучасного газетного й художнього дискурсів. Експлікується термін «контекстуальність» з опертям на сучасні розвідки лінгвофілософії. Під час вивчення контек- стуальних синонімів характеризується роль лінгвофілософського знання та окреслюються перспек- тиви подальшого дослідження в розрізі лінгвосинергетики. Методологічне підґрунтя містить поєднання загальних (аналіз, синтез, індукція, дедукції) та лінгвістичних (компонентний, логічний) методів. Епіс- темологічне трактування «контекстуалізм» зводиться до того, що контекст ґрунтується на чистому досвіді й апріорних структурах. З позиції антропології «контекстуальності» сприяють когнітивний, пове- дінковий (біхевіористичний) та емоційний компоненти. У межах Остінського мовного прагматизму про- понується вивчення мовленнєвих феноменів – контекстуальних синонімів. Визначено, що основними пере- думовами контекстуальності є готові сценарії та шаблони певної мовної спільноти. У запропонованій статті з’ясовано, що контекстуальні синоніми, утворені авторськими інтенціями, притаманні радше художньому стилю, в той час, як ситуативні синоніми на матеріалі англомовної періодики утворюються на колективних уявленнях чи фонових лінгвокультурних знаннях. Викладено основні гіпотези британської та американської школи щодо розуміння поняття «контекст». Обидві школи орієнтувались на «куль- турний компонент». Обґрунтовано той факт, що контекстуальні синоніми є активізаторами прагма- тичного ефекту у вигляді мовної гри. Проаналізовані теоретичні джерела свідчать про те, що відмова від структурного логоцентризму на користь динамічності й мовної неоднозначності стає передумовою вивчення мовленнєвих феноменів у руслі лінгвосинергетики.

Посилання

1. Басок В. Контекстуальна синонімія: семантико-стилістичний та прагматичний аспекти (на матеріалі іменників сучасної німецької мови) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2006. 20 с.
2. Бацевич Ф. Філософія мови. Київ : Академія, 2011. 240 с.
3. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. Москва : Прогресс, 1985. 452 с.
4. Казимір І. Номінативні потенції оказіональних мовних одиниць в сучасній англійській мові. Нова філологія. 2020. Вип. 79. С. 26–31.
5. Касавин И. Контекстуализм как методологическая программа. URL: http://www.intelros.ru/subject/figures/kasavin-ilya-teodorovich/11755-kontekstualizm-kakmetodologicheskaya-programma.html#_ftn21 (дата звернення: 02.04.2021).
6. Ковальчук Л. Контекст та контекстуальність у сучасному англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. …канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2018. 23 с.
7. Колшанский Г. Контекстная семантика. Москва : Наука. 1980. 149 с.
8. Малиновский Б. Научная теория культуры. Москва : ОГИ. 2005. 184 с.
9. Нуриев Б. Лингвистический поворот в английской философии языка: Л. Витгенштейн, Дж. Остин. Дискусия. 2014. Вып. 6 (47). С. 27–32.
10. Путятина Е. О признаках языковой и контекстуальной синонимии в современном английском языке. Вестник Сургутского государственного педагогического университета. Языкознание. 2016. № 4. С. 148–151. URL: https://cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-surgutskogo-gosudarstvennogo-pedagogicheskogouniversiteta?i=1048893 (дата звернення: 02.04.2021).
11. Рассел Б. Исследования значения и истины. Москва : Идея-Пресс. Дом интеллектуальной книги, 1999. 400 с.
12. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
13. Семак Л. Лексична синоніміка в сучасній українській жіночій прозі (функціонально-семантичний аспект) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпро, 2021. 23 с.
14. Суддя А. Функціонування контекстуальних синонімів-прикметників у німецькомовному художньому дискурсі : когнітивний та прагмастилістичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2014. 20 с.
15. Теоретические основы лингвокультурологии. URL: http://gramota.ru/book/ritorika/4_1.html (дата звернення: 02.04.2021).
16. Філософський енциклопедичний словник / упоряд. В. Шинкарук та ін. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 742 с.
17. Austin J. How to do things with words. London: Claredon Press, 1962. 168 p.
18. Carrol J. Language, thought, and reality: selected writings of Benjamin Lee Whorf. Cambridge : Technology Press of Massachusetts Institute of Technology, 1956. 278 p.
19. Fox E. Constructing a Pragmatic Science of Learning and Instruction with Functional Contextualism. Educational Technology Research and Development. 2006. No. 54 (1). P. 5–36. URL: http://www.jstor.org/stable/30220452 (дата звернення: 02.04.2021).
20. Norman Malcolm. American Philosopher. Encyclopaedia Britannica. 2021. URL: https://www.britannica.com/biography/Norman-Malcolm (дата звернення: 02.04.2021).
21. Moyes J. Me Before you. London : Penguin Books, 2012. 499 p.
22. Oguy O., Ivasiuk O. Theory for linguistic practice epistemologically regarded. Integration in Teaching Foreign Languages: Theoretical and Applied Aspects: International Conference Program and Abstracts. L’viv : Publ. center of the I. Franko National University, 2009. P. 42–43.
23. Rassel B. Issledovaniya znacheniya i istinyi (An Inquiry into Meaning and Truth). Moskva : Ideya-Press. Dom intellektualnoy knigi, 1999. 400 p.
24. Searle J. The logical Status of Fictional Discourse. New Literary History. 1975. № 6 (2). P. 32–319.
Опубліковано
2021-07-13
Сторінки
72-77