МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ АГРЕСИВНОСТІ В СЕРЕДНІ ВІКИ (НА МАТЕРІАЛІ ЕПІЧНОЇ ПОЕМИ «KUDRUN»)

Ключові слова: середні віки, агресивність, людина, тварина, стихія, слово, власна назва, словосполучення, речення

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі щодо ролі агресивної внутрішньої і зовнішньої політики герман- ських можновладців ХІІІ ст. Згідно з фабулою епічної поеми «Кудруна», в підвалинах агресивної внутрішньої і зов- нішньої політики германських можновладців лежить глобальний конфлікт, що включає в себе людину і навколи- шній світ, людей і їхній релігійний світогляд, ієрархію стосунків індивідуума, диких тварин і нащадків «еліти», авторитет короля, королеви й авторитет церкви, виховання й освіту, красу молодої жінки й ворожість чоло- віка, ревнощі сміливого літнього короля-батька й жорстокість літньої жінки-королеви-матері тощо. Опозиції виявляємо і в категоріях «свого» й «чужого», добра й зла, старого й нового, земного й неземного, матері- ального й ідеального, досконалого й недосконалого, живого й неживого, вільного від рабства й поневоленого, тілесного, душевного й духовного, розуму й емоцій. Відбувається роздвоєння цілісного предметного світу на його фізичне буття і значення. Разом з цим трансформується ідеальна поведінка лицарів – опори германських королів. Виникають нові співвідношення – «лицар – злодій, розбійник», «лицар – варвар», «лицар – тварина». Агресивна поведінка людини як соціальної істоти має моральний характер. У питанні про аморальність меді- альна людина перебуває під впливом античної психології, язичництва та християнства. Метою статті є вияв- лення німецьких мовних одиниць зі значенням агресивності в середні віки. В ході дослідження було використано дедуктивний, структурно-семантичний, логіко-семантичний, контекстуальний аналізи, метод лінгвістичного опису та аналіз словникових дефініцій. Результати дослідження охоплюють уточнення поняття «агресив- ність», простеження його смислового наповнення на часовому зрізі, виокремлення системи мовних одиниць як-от слово, власна назва, словосполучення (вільне й стале), речення (просте, складне, ускладнене, комбіноване, надфразова єдність) та з’ясування особливостей формування феномену. Доведено, що агресивність може бути природною та штучною. Природна агресивність характерна стихії води, диким тваринам і людині як біологічній істоті, штучна – людині як соціальній істоті та надприродним істотам, що втілюють у собі зло. Агресивність корелює зі статтю, віком і культурою: чоловік – агресивний у будь-якому віці та в будь-якій культурі, жінка – лише в літньому віці, перебуваючи в статусі матері, яка бажає своїй дитині щасливої долі та будучи іноземкою. Висновуємо, що поняття агресивності в середньовічній Німеччині пов’язане насамперед з позамовними чинни- ками (релігія, внутрішня і зовнішня політика, соціальний, економічний і культурно-історичний розвиток), залом- леними автором епічної поеми «Кудруна» вербально.

Посилання

1. Адмони В. Г. Введение в синтаксис современного немецкого языка. Москва: Издательство литературы на иностранных языках, (1955). 392 с.
2. Адмони В. Г. Исторический синтаксис немецкого языка. Москва: Высшая школа, (1963). 336 с.
3. Бродовська В. Й., Патрик І. П., Яблонко В. Я. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові. Київ: Професіонал, (2005). 224 с.
4. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ: Либідь, (2007). 256 с.
5. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ: Видавничий центр «Академія», (2010). 464 с.
6. Кріпак Ю. В. Агресія як мовленнєве явище (на матеріалі англомовного діалогічного дискурсу). Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ 03–5 квітня 2013 року. Київ: Видавничий центр КНЛУ, (2013). С. 163–165.
7. Левицький В. В. Історія німецької мови. Вінниця : Нова книга, (2007). 216 с.
8. Левковская К. А., Пророкова В. М., Сергиенко Л. В. Артикль в немецком языке : пособие для учителей. Москва : Просвещение, (1973). 224 с.
9. НТСУМ. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, (2003). Т. 3: П–Я. 864 с.
10. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія у двох книгах. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування : підручник. Київ : Либідь, (2004). 576 с.
11. Петренко Н. В. Займенник у віршованих текстах американської поезії: когнітивно-семіотичний та лінгвосинергетичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, (2008). 20 с.
12. ПС. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. Київ : Вища школа, (1982). 216 с.
13. Роменець В. А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ : Либідь, (2005). 916 с.
14. Русинка І. Психологія. Київ : Знання, (2011). 407 с.
15. Татенко В., Титаренко Т. Алгебра і гармонія світової душі. Роменець В. А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ: Либідь, (2005). С. 6–40.
16. Тимошенко В. І. Агресивна поведінка: її сутність та причини. Бюлетень Міністерства юстиції України. (2015). № 6(164). С. 55–63.
17. Торчинський М. Функціонування онімів у розмовному стилі. Актуальні проблеми дослідження граматики та лексикології : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Вінниця 4–5 жовтня 2006 року. Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, (2006). С. 82–88.
18. Тресиддер Дж. Словарь символов. Москва : ФАИР-ПРЕСС, (2001). 448 с.
19. Фрейд З. Тотем и табу [пер. с нем. А. М. Боковиков]. Москва : Академический Проект, (2007). 159 с.
20. Шадських Ю. Г., Піча В. М. Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття. Львів : «Магнолія 2006», (2008). 276 с.
21. Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. Москва : ООО «Издательство АСТ»; Харьков : «Торсинг», (2001). 591 с.
22. Kudrun / Hrsg. von K. Bartsch. Leipzig : F. A. Brockhaus, (1867). 360 S.
23. Rossa E., Stierstorfer K. Mittelalter. Bamberg : C. C. Buchners Verlag, (1986). 216 S.
24. WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache. München : dtv, (2012). 1152 S.
Опубліковано
2021-08-02
Сторінки
93-100