АСИМЕТРІЯ МОДАЛЬНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Ключові слова: категорія модальності, діалогічне мовлення, мовленнєві акти, комунікативно-прагматичний аспект, специфіка перекладу

Анотація

У статті обґрунтовано питання співвіднесеності модального вираження діалогічного мовлення в худож- ньому перекладі. Визначаються особливі характеристики діалогу, однією з яких постає модальність як функцій- но-семантична категорія, що виражає різні види ставлення мовця до висловлюваного. Категорія модальності забезпечує діалогічність як властивість тексту, підкреслюючи його комунікативну природу як однієї з одиниць мовного спілкування, зміст яких пов’язаний зі ставленням до цінності й вимагає відповідного розуміння та інтер- претації. Об’єктивна модальність відбиває характер об’єктивних зв’язків, на які спрямований пізнавальний акт, а саме зв’язки можливі, дійсні й необхідні. Суб’єктивна модальність – це оцінка з боку особи, яка вказує на ступінь правдивості думки, що відбиває ситуацію. Смислову основу суб’єктивної модальності утворює поняття оцінки, що містить не тільки логічну кваліфікацію повідомлення, але й різні види емоційного ставлення. Суб’єктивна модальність має мовні ресурси, які прагнуть до нескінченності. Ця істотна ознака може набувати вигляду твердження, зауваження, уточнення, припущення, бажання тощо й виражатися граматичними, лексичними й просодичними засобами. Однак проблема модальності діалогічного мовлення заслуговує пильнішої уваги, оскільки існує певна особливість вираження тих чи інших модальних висловлювань у досліджуваному функціо- нальному типі. Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуатив- ність, яка проявляється в тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, до якої він належить, а отже, вимагає від перекладача адекватної інтерпретації ситуації. Вивчення специфіки симетричного чи асиметричного вираження модальних значень в оригінальних і перекладних художніх творах і є першим завданням пропонованої розвідки. У статті особливого викладення набуває теза про те, що в разі неправильної інтерпретації висловлювання, а саме передавання не тієї модальності повідомлення, що була закладена автором у комунікативному акті, виникають інформаційні збої, а отже, асиметрія сприйняття пові- домлення постає в центрі уваги дослідження.

Посилання

1. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики (Темпоральность. Модальность). Ленинград : Наука; Ленинград. отд., 1990. 263 с.
2. Кант И. Критика чистого разума. Кант И. Сочинения : в 6 т. Т. 3. Москва : Мысль, 1964. 799 с.
3. Комиссаров В.Н. Естественность» художественного перевода. Литература и перевод: проблемы теории. Москва : Изд. группа Прогресс: Литера, 1992. С. 101–110.
4. Лавхаєва Г.А. Диалог в художественном произведении. особенности перевода диалога в художественном произведении с английского языка на русский. Междисциплинарные аспекты лингвистических исследований: сборник научных трудов. Книга 11. Краснодар : Кубанский государственный университет; Просвещение-Юг, 2017. 168 с.
5. Латышев Л.К. Технология перевода : учебное пособие для студентов лингвистических вузов и факультетов. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Издательский центр Академия, 2005. 320 с.
6. Некряч Т.Є. Види асиметрії при перекладі драматичного діалогу. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : збірник наукових праць. Київ : КНУ, 2006. Вип. 9. С. 191–196.
7. Овсянников В.В. Английские модальные глаголы как переводческая проблема. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. Вип. 89 (1). С. 83–86.
8. Приходько А.М. Дискурсивные акты: прагмасемантика и прагматипология. Когниция, коммуникация, дискурс : Международный сборник научных трудов / ред. И.С. Шевченко, В.И. Карасик. Харьков : ХНУ, 2010. № 1. С. 101–122.
9. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика: Очерки лингвистической теории перевода : монография. Москва : Международные отношения, 1974. 216 с.
10. Савина Е.М. Об особенностях перевода немецкой диалогической речи на русский язык. Научный журнал Альманах мировой науки. Развитие науки и образования в современном мире. По материалам международной научно-практической конференции 31 января 2016 г. Часть 1. АР Консалт. 2016 г. № 1–1 (4). С. 123–127.
11. Сафонова Н.М. Особливості вираження суб’єктивної модальності діалогічного мовлення. Вісник Харківського національного університету. Серія: Філологія. Вип. 42. № 632. Харків, 2004. С. 233–237.
12. Швейцер А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. 4-е изд. Москва : Наука, 1988. 215 с.
13. Balli Sh. General linguistics and questions of the French language. Mjscow : Foreign literature, 1955. 44 p.
14. Brown P., Levinson S. Politeness. Some Universals in Language Usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1987. 275 p.
15. Palmer F. Modality and the English Modals. London and New-York, 1979. 196 р.
16. Portner P. Modality. Oxford : Oxford University Press, 2009. 302 p.
17. Steen G. Basic discourse acts: When language and cognition turn into communication. Cognitive linguistics, functionalism, discourse studies: Common ground and new directions : Abstracts of the 8th International Cognitive Linguistics Conference, 20–25.07.2003. P. 15–16.
Опубліковано
2021-08-02
Сторінки
101-106