СТАТУС ІМЕННИКА В РЕАЛІЗАЦІЇ КАТЕГОРІЇ ЕМОТИВНОСТІ В КІНОДІАЛОЗІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕНОВЕЛ)

Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела

Анотація

У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато- графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)). Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо- тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів. На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, час- тотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставля- ються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті роз- глядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емо- тивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан- тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджу- ваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.

Посилання

1. Вежбицькая, А. Язык. Культура. Познание / пер. с англ. Москва : Русские словари, 1996. 416 с.
2. Каліта А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. Київ : Видавничий центр КДЛУ, 2001. 351 с.
3. Кострова О.А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка. Москва : Флинта, 2004. 240 с.
4. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. Волгоград : Перемена, 2001. 495 с. URL: http://www.twirpx.com/file/238881/(дата звернення: 08.04.2021).
5. Мягкова О.Ю. Эмоционально-чувственный компонент значения слова: вопросы теории : дис. … док. фил. наук : 10.02.19. Москва, 2000. 247 с.
6. Мельничук Н.О. Ад’єктивні емосемізми в англійськомовній картині світу : дис. … канд. фил. наук : 10.02.04. Чернівці, 2015. 227 с.
7. Орлова Н.Н. Языковые средства выражения эмоций: синтаксический аспект (на материале современной английской прозы) : дис. … канд. фил. наук : 10.02.19, 10.02.04. Ростов-на-Дону, 2009. 188 с.
8. Синельникова И.И. Фразеосемантическое поле «Эмоциональные состояния человека» (на материале французского языка) : дис. … канд. фил. наук : 10.02.05. Белгород, 2008. 226 с.
9. Частотний словник, розділ художня проза корпусу станом на 01.07.2018. URL: http://www.mova.info/cfq1. aspx?fdid=hproz2018 (дата звернення: 08.04.2021).
10. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 352 с.
11. Шавловська Т.С. Емотивність молодіжного лексикону (на матеріалі сучасної німецької мови) : дис. … канд. філ. наук : 10.02.05. Ізмаїл, 2011. 197 с.
12. Шаховский В.И. Лингвистическая теория эмоций. Москва : Гeнозис, 2008. 416 с.
13. Энциклопедия «Кругосвет». URL: https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/DISKURS.html (дата звернення: 08.04.2021).
14. Kailuweit R. Syntax und Semantik französischer und italienischer Gefühlsverben. Tübingen : Niemeyer Verl., 2005. 372 s.
15. Liu G. Die Macht der Filmmusik. Zum Verständnis von musikalischem Ausdruck und Emotionsvermittlung im Film. Wissenschaftliche Beiträge aus dem Tecum Verlag. Reihe : Psychologie, Band 19. Marburg: Tectum Verlag, 2010. 196 s.
16. Ortner H. Text und Emotion. Theorie, Methode und Anwendungsbeispiele emotionslinguistischer Textanalyse. Tübingen : Narr Francke Attempto Verl., 2014. 586 s.
17. Ouden B. Translation und Emotion: Untersuchung einer besonderen Komponente des Dolmetschens. Transkulturalität – Translation – Transfer, Band 27.
Berlin : Frank & Timme GmbH Verlag für wissenschaftliche Literatur, 2017. 438 s.
18. Ruoff A. Häufigkeitswörterbuch gesprochener Sprache. Gesondert nach Wortarten: alphabetisch, rückläufigalphabetisch und nach Häufigkeit geordnet. Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1990. 517 s.
19. Vester H. Emotion, Gesellschaft und Kultur: Grundzüge einer soziologischen Theorie der Emotionen. Opladen : Westdeutscher Verlag, 1991. 286 s.
Опубліковано
2021-08-02
Сторінки
121-129