NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)
Abstract
The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographicdatabase, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text(“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”,“Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts.In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to makeconclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typicalcharacter. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention tothe status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positiveor negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is comparedwith the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The articleraises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negativeemotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements(grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups.It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlationbetween the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languagesis considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotivelexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.
References
2. Каліта А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. Київ : Видавничий центр КДЛУ, 2001. 351 с.
3. Кострова О.А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка. Москва : Флинта, 2004. 240 с.
4. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. Волгоград : Перемена, 2001. 495 с. URL: http://www.twirpx.com/file/238881/(дата звернення: 08.04.2021).
5. Мягкова О.Ю. Эмоционально-чувственный компонент значения слова: вопросы теории : дис. … док. фил. наук : 10.02.19. Москва, 2000. 247 с.
6. Мельничук Н.О. Ад’єктивні емосемізми в англійськомовній картині світу : дис. … канд. фил. наук : 10.02.04. Чернівці, 2015. 227 с.
7. Орлова Н.Н. Языковые средства выражения эмоций: синтаксический аспект (на материале современной английской прозы) : дис. … канд. фил. наук : 10.02.19, 10.02.04. Ростов-на-Дону, 2009. 188 с.
8. Синельникова И.И. Фразеосемантическое поле «Эмоциональные состояния человека» (на материале французского языка) : дис. … канд. фил. наук : 10.02.05. Белгород, 2008. 226 с.
9. Частотний словник, розділ художня проза корпусу станом на 01.07.2018. URL: http://www.mova.info/cfq1. aspx?fdid=hproz2018 (дата звернення: 08.04.2021).
10. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 352 с.
11. Шавловська Т.С. Емотивність молодіжного лексикону (на матеріалі сучасної німецької мови) : дис. … канд. філ. наук : 10.02.05. Ізмаїл, 2011. 197 с.
12. Шаховский В.И. Лингвистическая теория эмоций. Москва : Гeнозис, 2008. 416 с.
13. Энциклопедия «Кругосвет». URL: https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/DISKURS.html (дата звернення: 08.04.2021).
14. Kailuweit R. Syntax und Semantik französischer und italienischer Gefühlsverben. Tübingen : Niemeyer Verl., 2005. 372 s.
15. Liu G. Die Macht der Filmmusik. Zum Verständnis von musikalischem Ausdruck und Emotionsvermittlung im Film. Wissenschaftliche Beiträge aus dem Tecum Verlag. Reihe : Psychologie, Band 19. Marburg: Tectum Verlag, 2010. 196 s.
16. Ortner H. Text und Emotion. Theorie, Methode und Anwendungsbeispiele emotionslinguistischer Textanalyse. Tübingen : Narr Francke Attempto Verl., 2014. 586 s.
17. Ouden B. Translation und Emotion: Untersuchung einer besonderen Komponente des Dolmetschens. Transkulturalität – Translation – Transfer, Band 27.
Berlin : Frank & Timme GmbH Verlag für wissenschaftliche Literatur, 2017. 438 s.
18. Ruoff A. Häufigkeitswörterbuch gesprochener Sprache. Gesondert nach Wortarten: alphabetisch, rückläufigalphabetisch und nach Häufigkeit geordnet. Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1990. 517 s.
19. Vester H. Emotion, Gesellschaft und Kultur: Grundzüge einer soziologischen Theorie der Emotionen. Opladen : Westdeutscher Verlag, 1991. 286 s.