СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ ГОРДІСТЬ У РОМАНІ ДЖЕЙН ОСТІН «ГОРДІСТЬ І УПЕРЕДЖЕННЯ»
Анотація
статті розкрито особливості вербальної репрезентації емоції «ГОРДІСТЬ» шляхом моделювання семантико-асоціативних полів ключових емоційних концептів та виявлення специфіки вербалізації їхніх структурних компонентів (ядерна зона, ближня та дальня периферія).
Мета статті полягає у визначенні основних засобів номінацій концепту «ГОРДІСТЬ» у романі Джейн Остін «Гордість і упередження». Для досягнення мети в статті подано тлумачення поняття «концепт», виділені основні репрезентанти концепту “PRIDE” («ГОРДІСТЬ»), проаналізовані тлумачення лексеми “pride”, визначено ядро, приядерну зону, ближню периферію та дальню периферію концепту “PRIDE” («ГОРДІСТЬ»), наведено приклади з роману Джейн Остін «Гордість і упередження».
Методи. У статті надані основні дефініції поняття «концепт», проаналізовано концептосферу (надана Л. Бабенко), основними складниками якої є ядро, приядерна зона, ближня периферія та дальня периферія.
Результати. Виділені основні репрезентанти концепту «ГОРДІСТЬ», проаналізовані тлумачення лексеми “pride” у відомих англомовних словниках; наведено основні слoвoфopми концепту «ГОРДІСТЬ», а саме: “vanity”, “vain”, “conceited”, “conceit”, “haughtily”, “proud”, “proudly”, “contempt”, “sensibilities”, “superior”, “superiority”, “bourgeois”, “contempt”, “self-contempt”; визначено ядро, приядерну зону, ближню периферію та дальню периферію концепту «ГОРДІСТЬ», наведено приклади з роману Джейн Остін «Гордість і упередження».
Висновки. У романі Джейн Остін «Гордість і упередження» ядром концепту «ГОРДІСТЬ» є “pride” , приядерна зона представлена синонімами. Ближня периферія вербалізована метафорами та метонімією. Дальня периферія представлена контекстами, а також ситуаціями, які репрезентують концепт “PRIDE” («ГОРДІСТЬ»).
У перспективі нашого дослідження – визначення графічних засобів вираження емоцій у романі Джейн Остін «Гордість і упередження».
Посилання
2. Бабенко Л. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа : учебник для вузов. Москва : Академический проект ; Екатеринбург : Деловая книга, 2004. 464 с.
3. Лихачев Д. Концептосфера русского языка. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста : антология. Москва : Academia, 1997. С. 280–287.
4. Карасик В. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва : Гнозис, 2004. 389 с.
5. Лихачев Д. Концептосфера русского языка. Известия РАН. Серия «Литература и язык». 1993. Т. 52. № 1. С. 3–9.
6. Мартинюк А. Перспективи дослідження концептів у світлі інтегративної теорії мови. Studia Germanica et Romanica. Іноземні мови. Зарубіжна література : методика викладання. Донецьк : ДонНУ, 2008. Т. 5. № 2(14). С. 20–34.
7. Ніконова В. Концептуальний простір трагічного в п’єсах Шекспіра: поетико-когнітивний аналіз : дис. … докт. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2008. 558 с.
8. Степанов Ю. Концепт. Константы: словарь русской культуры. Опыт исследования. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1997. С. 40–76.
9. Austin J. Pride and Prejudice. URL: http://www.literaturepage. com/read/prideandprejudice.html (дата звернення: 10.04.2019).
10. Longman Dictionary of Contemporary English. URL: http:// www.ldoceonline.com/ (дата звернення: 10.04.2019).
11. Macmillan English Dictionary. URL: http://www. macmillandictionaries.com/ (дата звернення: 10.04.2019).
