ЛІНГВОКОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВ У СКЛАДІ ЕКФРАСТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ ЕСЕ ПРО ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Ключові слова: екфразис, концепт, есе, вербальна репрезентація творів образотворчого мистецтва, лінгвокогнітивний механізм, лінгвопоетологічний аналіз

Анотація

Статтю присвячено вивченню лінгвокогнітивних механізмів, завдяки яким відбувається конструювання концептів, що виконують роль ключових у розбудові екфрастичних узагальнень у сучасних англомовних есе про образотворче мистецтво. Дослідження здійснено на матеріалі есе Роберта Х’юза й Сірі Хустведт про творчість художника Джорджо Моранді із застосуванням лінгвокогнітивного та лінгвопоетологічного підходів до вивчення екфразису. На основі синтезу цих підходів екфразис в есе про образотворче мистецтво розглядається як лінгвально оприявнене когнітивне явище, пов’язане з формуванням нових смислів у результаті взаємодії візуального й вербального. Терміносполучення «екфрастичне узагальнення» запропоновано в роботі на позначення таких екфразисів, котрі репрезентують сукупність творів певного художника. У проаналізованих есеїстичних екфрастичних узагальненнях виокремлено десять ключових концептів і концептуальних кластерів: МИСТЕЦТВО, ХУДОЖНИК, КАРТИНА, НАТЮРМОРТ, ЗОБРАЖЕНИЙ НА КАРТИНІ ОБ’ЄКТ, ФОРМА ЗОБРАЖЕНОГО НА КАРТИНІ ОБ’ЄКТА, ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЗОБРАЖЕНИМИ ОБ’ЄКТАМИ, АРХІТЕКТУРНИЙ ОБ’ЄКТ, БАЧЕННЯ, ОБМЕЖЕННЯ. Смисли цих ключових концептів витворюються в проаналізованих есе за допомогою одинадцяти лінгвокогнітивних механізмів: історичного огляду, актуалізації уявлень у межах певних філософських чи мистецьких течій, порівняння й виявлення подібності, порівняння й виявлення відмінності, опису, розповіді про події в житті художника, розповіді про сприйняття картин художника, цитування інтерпретації картин художника названим чи неназваним критиком, використання певного абстрактного концепту (поняття), реінтерпретації певного поняття, уживання поняття з іншої системи естетики. Загальні смисли екфрастичних узагальнень в обох есе подібні й можуть бути сформульовані у вигляді двох взаємопов’язаних тверджень: «обмеження в зображеному на картинах не означає обмеження у висловленому картинами» і «творчість Моранді має вагоме значення, бо вона вчить особливого неспішного бачення». Результати дослідження свідчать, що екфрастичні узагальнення в есе про образотворче мистецтво є складними когнітивним утвореннями, оскільки вони витворюються завдяки взаємодії цілого спектру різних лінгвокогнітивних механізмів; конструювання подібних смислів екфрастичних узагальнень у різних есе про образотворче мистецтво здійснюється шляхом творчого поєднання авторами есе низки лінгвокогнітивних механізмів конструювання смислів ключових концептів, що є ще одним свідченням творчої природи мови; унікальність екфразису як лінгвокогнітивного явища полягає в тому, що він є водночас способом пізнання мистецьких творів як певних об’єктів світу (безпосереднім пізнанням) і пізнання світогляду, утіленого в цих мистецьких творах (рефлексивним пізнанням).

Посилання

1. Бельмесова М.О. Ключевые особенности искусствоведческого дискурса в рамках текстовой актуализации английского лингвокультурного концепта «Painting» (на материале монографии Г. Рейнольдса «Turner. World of art»). Вестник ЮУрГУ. Серия «Лингвистика». 2016. Т. 13. № 1. С. 62–68.
2. Бовсунівська Т.В. Когнітивний етап осмислення екфразису. Мова – Література – Мистецтво: Когнітивно-семіотичний інтерфейс : матеріали Міжнар. наук. конф. КНЛУ (25–27 вересня 2014 р.) / відп. ред. О.П. Воробйова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 16.
3. Брагинская Н.В. «Картины» Филострата Старшего: генезис и структура диалога перед изображением. Одиссей. Человек в истории. Москва : Наука, 1994. Т. 6. С. 274–313.
4. Булатова А.П. Лингвокогнитивный анализ искусствоведческого дискурса (тематические разновидности – музыка, архитектура) : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01. Москва, 1999. 276 с.
5. Геллер Л. Воскрешение понятия, или слово об экфрасисе. Экфрасис в русской литературе : труды Лозанского симпозиума / под ред. Л. Геллера. Москва : МИК, 2002. С. 5–22.
6. Жаркова У.А. Воплощение знаковой природы изобразительного искусства в искусствоведческом дискурсе (на материале немецкоязычных музейных каталогов). Вестник Челябинского государственного университета. 2011. Вып. 60. № 33. С. 49–52.
7. Загороднева К.В. Жанр эссе об искусстве в английской литературе второй половины ХІХ века : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.01.03. Екатеринбург, 2010. 21 с.
8. Ізотова Н.П. Ігрова стилістика сучасного англомовного художнього наративу в лінгвістичному висвітленні (на матеріалі романів Дж. М. Кутзее) : дис. … докт. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2018. 458 с.
9. Ізотова Н.П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття: семантико-когнітивний та наративний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2009. 21 с.
10. Козловская М.В. Особенности искусствоведческого дискурса на английском языке в ХХ веке и на современном этапе : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2003. 131 с.
11. Милетова Е.В. Лингвистические особенности современного англоязычного искусствоведческого дискурса. Актуальные проблемы филологии : материалы Междунар. науч. конф. Пермь : Меркурий, 2012. С. 67–75.
12. Мочернюк Н. Проблеми художнього простору в екфрастичних описах. Іноземна філологія. 2014. Вип. 126. Ч. 1. С. 291–296.
13. Яценко Е.В. «Любите живопись, поэты…». Экфрасис как художественно-мировоззренческая модель. Вопросы философии. 2011. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=427 (дата звернення: 15.09.2018).
14. Armas Frederick A. de. Simple Magic: Ekphrasis from Antiquity to the Age of Cervantes. Ekphrasis in the Age of Cervantes / ed. by Frederick A. De Armas. Lewisburg, PA : Bucknell University Press, 2005. P. 13–31.
15. Heffernan J.A.W. Ekphrasis and Representation. New Literary History. 1991. Vol. 22. № 2 (Spring). P. 297–316.
16. Hughes R. Giorgio Morandi. Nothing if not critical: selected essays on art and artists. New York : Penguin Books, 1987/1990. P. 183–186.
17. Hustvedt S. Giorgio Morandi: Not Just Bottles. Mysteries of the Rectangle: Essays on Painting. New York : Princeton Architectural Press. A Winterhouse ed., 2006. P. 121–133.
18. Mitchell W.J.T. Ekphrasis and the Other. Picture Theory. Chicago : The University of Chicago Press, 1994. URL: http://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html (дата звернення: 01.03.2018).
19. Vorobyova O.P. Multimodality of the Real and Virtual in Virginia Woolf’s “A Simple Melody”. Cognitive and Affective Implications. Мова – Література – Мистецтво: Когнітивно-семіотичний інтерфейс : матеріали Міжнар. наук. конф. КНЛУ (25–27 вересня 2014 р.) / відп. ред. О.П. Воробйова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 17.
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
29-37