LINGUOCOGNITIVE MECHANISMS OF CONSTRUING KEY CONCEPTS OF EKPHRASTIC GENERALIZATIONS IN MODERN ESSAYS ABOUT FINE ART IN ENGLISH

Keywords: ekphrasis, concept, essay, verbal representation of works of fine art, linguocognitive mechanism, linguopoetic analysis

Abstract

The article explores linguocognitive mechanisms of construing key concepts of ekphrastic generalizations in modern essays about fine art written in English. The material of the study is the essays about Giorgio Morandi by Robert Hughes and Siri Hustvedt. Studied within the linguocognitive and linguopetic perspectives, ekphrasis in essays about fine art is treated in this paper as a linguistically represented cognitive entity involved in generating new meanings through the interaction of the visual and the verbal. Ekphrastic generalizations in the two analysed essays comprise ten key concepts and conceptual clusters: ART, PAINTER, PICTURE, STILL LIFE, OBJECT DEPICTED IN THE PICTURE, FORM OF THE OBJECT DEPICTED IN THE PICTURE, RELATIONS BETWEEN THE OBJECTS DEPICTED IN THE PICTURE, ARCHITECTURAL OBJECT, SEEING, LIMITNESS. The meanings of these concepts are construed in the essays through eleven linguocognitive mechanisms: overviewing historical development, actualizing philosophical or artistic conceptions, comparing and discovering the similarity, comparing and discovering a difference, description, narration about a painter, narration about a spectator, quoting an art critic, employing an abstract concept, reinterpreting a concept, applying a concept from another aesthetic system. The overall meanings generated in both essays are similar to each other and can be reconstructed as two interrelated statements “a limited range of the objects depicted in the pictures does not mean a limited number of ideas represented by these pictures” and “Morandi’s art is important as it teaches how to see objects without haste”. The results of the study reveal that ekphrastic generalizations in essays about fine art are complex by their nature since they appear due to the interaction of several different linguocognitive mechanisms. Besides, the study provides one more evidence of the creative nature of language with its demonstration that even though different authors employ the same linguocognitive mechanisms in developing their arguments, they opt for different combinations of these mechanisms. The results of the study make it possible to claim that the specific feature of ekphrasis is its twofold nature: ekphrasis is a means of learning about artworks as objects in the real world and a means of learning about worldviews embodied in these artworks.

References

1. Бельмесова М.О. Ключевые особенности искусствоведческого дискурса в рамках текстовой актуализации английского лингвокультурного концепта «Painting» (на материале монографии Г. Рейнольдса «Turner. World of art»). Вестник ЮУрГУ. Серия «Лингвистика». 2016. Т. 13. № 1. С. 62–68.
2. Бовсунівська Т.В. Когнітивний етап осмислення екфразису. Мова – Література – Мистецтво: Когнітивно-семіотичний інтерфейс : матеріали Міжнар. наук. конф. КНЛУ (25–27 вересня 2014 р.) / відп. ред. О.П. Воробйова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 16.
3. Брагинская Н.В. «Картины» Филострата Старшего: генезис и структура диалога перед изображением. Одиссей. Человек в истории. Москва : Наука, 1994. Т. 6. С. 274–313.
4. Булатова А.П. Лингвокогнитивный анализ искусствоведческого дискурса (тематические разновидности – музыка, архитектура) : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01. Москва, 1999. 276 с.
5. Геллер Л. Воскрешение понятия, или слово об экфрасисе. Экфрасис в русской литературе : труды Лозанского симпозиума / под ред. Л. Геллера. Москва : МИК, 2002. С. 5–22.
6. Жаркова У.А. Воплощение знаковой природы изобразительного искусства в искусствоведческом дискурсе (на материале немецкоязычных музейных каталогов). Вестник Челябинского государственного университета. 2011. Вып. 60. № 33. С. 49–52.
7. Загороднева К.В. Жанр эссе об искусстве в английской литературе второй половины ХІХ века : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.01.03. Екатеринбург, 2010. 21 с.
8. Ізотова Н.П. Ігрова стилістика сучасного англомовного художнього наративу в лінгвістичному висвітленні (на матеріалі романів Дж. М. Кутзее) : дис. … докт. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2018. 458 с.
9. Ізотова Н.П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття: семантико-когнітивний та наративний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2009. 21 с.
10. Козловская М.В. Особенности искусствоведческого дискурса на английском языке в ХХ веке и на современном этапе : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2003. 131 с.
11. Милетова Е.В. Лингвистические особенности современного англоязычного искусствоведческого дискурса. Актуальные проблемы филологии : материалы Междунар. науч. конф. Пермь : Меркурий, 2012. С. 67–75.
12. Мочернюк Н. Проблеми художнього простору в екфрастичних описах. Іноземна філологія. 2014. Вип. 126. Ч. 1. С. 291–296.
13. Яценко Е.В. «Любите живопись, поэты…». Экфрасис как художественно-мировоззренческая модель. Вопросы философии. 2011. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=427 (дата звернення: 15.09.2018).
14. Armas Frederick A. de. Simple Magic: Ekphrasis from Antiquity to the Age of Cervantes. Ekphrasis in the Age of Cervantes / ed. by Frederick A. De Armas. Lewisburg, PA : Bucknell University Press, 2005. P. 13–31.
15. Heffernan J.A.W. Ekphrasis and Representation. New Literary History. 1991. Vol. 22. № 2 (Spring). P. 297–316.
16. Hughes R. Giorgio Morandi. Nothing if not critical: selected essays on art and artists. New York : Penguin Books, 1987/1990. P. 183–186.
17. Hustvedt S. Giorgio Morandi: Not Just Bottles. Mysteries of the Rectangle: Essays on Painting. New York : Princeton Architectural Press. A Winterhouse ed., 2006. P. 121–133.
18. Mitchell W.J.T. Ekphrasis and the Other. Picture Theory. Chicago : The University of Chicago Press, 1994. URL: http://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html (дата звернення: 01.03.2018).
19. Vorobyova O.P. Multimodality of the Real and Virtual in Virginia Woolf’s “A Simple Melody”. Cognitive and Affective Implications. Мова – Література – Мистецтво: Когнітивно-семіотичний інтерфейс : матеріали Міжнар. наук. конф. КНЛУ (25–27 вересня 2014 р.) / відп. ред. О.П. Воробйова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 17.
Published
2020-09-08
Pages
29-37