ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ
Анотація
Статтю присвячено розгляду особливостей лексикографічної параметризації у сучасній лінгвістиці. У науковій розвідці окреслено підходи до визначення поняття «параметр», обґрунтовано доцільність його вивчення, а також розглянуто його типологію, зокрема встановлено особливості обов’язкових та факультативних, теоретичних та емпіричних, мовних та екстралінгвістичних параметрів.
Проаналізовано дистинктивні особливості багатомовного електронного словника на його макро- та мікрорівнях відповідно. Здійснено порівняльний аналіз обсягу багатомовних лексикографічних видань, розглянуто хронологічні, термінологічні, етимологічні та частотні характеристики представлення мовного матеріалу, досліджено орфографічні, орфоепічні, акцептуальні, складоподільні та словотвірні особливості подання лексичного матеріалу. Наголошено на важливості зазначення частиномовного параметру, категорії числа, зокрема на доцільності акцентування особливостей вираження форм множини лексичної одиниці. Встановлено, що в більшості багатомовних електронних словників наявні граматичні додатки, комплекс лексичних вправ, низка науково-популярних статей та історичних довідок, а також візуалізації у формі зображень, малюнків, світлин та схем, що сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню мовного матеріалу. Ці особливості представлення мовного матеріалу стають дистинктивними характеристиками досліджуваних лексикографічних видань та зацікавлюють читача до подальшого вивчення особливостей вживання лексичної одиниці. Прикметною ознакою більшості електронних багатомовних словників є наявність тематичних кольорових додатків. Така візуалізація урізноманітнює контент лексикографічного видання та безпосередньо привертає увагу ширшого кола користувачів.
Таким чином, у статті доведено важливість використання лексикографічної параметризації у процесі створення прототипу багатомовного електронного лексикографічного видання. Встановлено перспективи подальших наукових досліджень.
Посилання
2. Гринев С.В. Введение в терминологическую лексикографию. Москва, 1986. 102 с.
3. Капранов Я.В. Типологічна класово-видова організація лексикографічних джерел. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2014. Вип. 25. С. 183−198.
4. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного язика. Москва : Наука, 1981. 366 с.
5. Кашеваров И.С. Электронный словарь как новый этап в развитии лексикографии. Молодой ученый. 2010. № 10 (21). С. 145−147.
6. Клименко Н.Ф. Нові підходи до укладання комп’ютерних словників. Мовознавство. 1996. № 4-5. С. 11−15.
7. Ковтуненко Л.С. Комп’ютерно-інформаційні аспекти сучасної української лексикографії. Київ, 1995. 23 с.
8. Козырев В.А. Современные ориентации отечественной лексикографи. Вопросы лексикографии. 2014. № 1(5). С. 5−15.
9. Купріянов Є.В. Діахронічний аспект параметризації спеціальної лексики у паперових словниках. Харків : КПІ, 2008. С. 152−158.
10. Мейзерська І.В. Лексикографічна параметризація : структурний та функціональний аспекти. Вісник СумДУ. 2007. № 1. С. 151−155.
11. Моисеев М.В. Лексикография английского языка. Омск, 2006. 92 с.
12. Морковкин В.В. Основы теории учебной лексикографии : автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.19 «Теория языка». Москва, 1990. 72 с.
13. Перебийніс В.І., Сорокін В.М. Традиційна та комп’ютерна лексикографія : навч. посібник. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2009. 218 с.
14. Роменская В.Ф. О классификационной схеме понятия «тип словаря». Структурная и прикладная лингвистика. Львов, 1978. С. 181−188.
15. Скляревская Г.Н. Новый академический словарь: объект, типологические признаки, место в системе русской лексикографии. Очередные задачи русской академической лексикографии. Санкт-Петербург, 1995. С. 15−23.
16. Широков В.А. Феноменологія лексикографічних систем. Київ : Наукова думка, 2004. 328 с.
17. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. Львов : Наука, 1974. 428 с.