ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДЕЯКИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ОЗБРОЄННЯ ТА ТАКТИКИ ДІЙ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Анотація
Стаття має на меті дослідити лексичні особливості перекладу деяких військових термінів, які стосуються озброєння та тактики дії, а саме: «сухопутні війська», «ракетні війська та артилерія» відповідно до національних стандартів щодо назв видів збройних сил, родів військ та озброєння. Під час проведення дослідження було використано такі методи: метод спостереження для збору необхідних відомостей про вживання термінів у збройних силах різних країн, зокрема тих, які належали до різних військових блоків (Північноатлантичного альянсу, колишнього Варшавського договору) та позаблокових країн; методи індукції та дедукції для визначення причин вживання певних термінів у тій чи тій країні; методи аналізу та синтезу для визначення коректного відповідника для складеного терміна «ракетні війська і артилерія» залежно від контексту розмови тощо. В результаті аналізу семантики відповідних термінів, історичних традицій щодо їх уживання з’ясовано, що переклад англійською мовою терміна, що позначає наземний компонент збройних сил, для країн, які були членами блоку НАТО до розпаду Варшавського договору, є термін «Army». Те саме стосується і позаблокових країн Європи, зокрема Фінляндії. Водночас в англомовних джерелах наземний компонент збройних сил країн колишнього Варшавського договору («сухопутні війська») позначають термінами «Land Forces», рідше «Ground Forces». Аналіз понять, які позначають терміни «missile» і «rocket», а також перекладу англійською мовою загальних назв окремих одиниць ракетно-артилерійського озброєння показав, що термін «ракетні війська» найправильніше перекласти «missile troops». Крім того, з’ясовано, що термін «ракетні війська і артилерія» у Збройних силах України означає те саме, що у Збройних силах США – термін “Field Artillery”. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок щодо вибору правильних термінів для коректного перекладу залежно від контексту, зокрема національних особливостей у військовій справі, включаючи концепцію іноземної військової доктрини, організаційну структуру збройних сил, озброєння та військової техніки.
Посилання
2. Балабін В.В. Теоретико-концептуальні основи військового перекладу. Філологічні трактати. 2018. № 1. Т. С. 7–18.
3. Нелюбин Л.Л. Учебник военного перевода: Английский язык. Общий курс / Л.Л. Нелюбин, А.А. Дормидонтов. А.А. Васильченко; Под ред. д-ра филол. наук проф. Л.Л. Нелюбина. Москва : Воениздат, 1981. 444 с.
4. Балабін В.В. Основи військового перекладу: (англ. мова): підручник / В.В. Балабін, В.М. Лісовський, О.О. Чернишов; за ред. В.В. Балабіна. Київ : Логос, 2008. 587 с.
5. Головин Б.Н. Термин и слово. Термин и слово. Межвузовский сборник, 1980.
6. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). Москва : Международные отношения, 1975. 240 с.
7. The Oxford Essential Dictionary of the U.S. Military. URL: https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199891580.001.0001/acref-9780199891580 (дата звернення: 01.03.2020).
8. DOD Dictionary of Military and Associated Terms. URL: https://www.jcs.mil/Portals/36/Documents/Doctrine/pubs/dictionary.pdf (дата звернення: 01.03.2020).
9. Словарь Мультитран. URL: https://www.multitran.com (дата звернення: 01.03.2020).
10. Collins English Dictionary URL: https://www.collinsdictionary.com (дата звернення: 01.03.2020).
11. FM 100-2-3. The Soviet Army: Troops, Organization, and Equipment, URL: https://fas.org/irp/doddir/army/fm100-2-3.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
12. Ясь О.В. АРТИЛЕРІЯ. Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : В-во «Наукова думка», 2003. 688 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Artyleriia (дата звернення: 01.03.2020).