ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ СТЕРЕОТИПІВ МЕТОДОМ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Анотація

Соціолінгвістичний експеримент є методом дослідження лінгвістичних чинників під соціологічним кутом зору. Це певний синтез наукових підходів, що мають умоглядний характер. Зібрання фактичних даних шляхом анкетування є трудомістким і довготривалим процесом, який потребує особливої уважності та вміння працювати зі статистичним інструментарієм. Утім, залучення соціолінгвістичного експерименту до таких філологічних розвідок, як дисертація або монографія, дає багатий матеріал для рубрик «актуальність» і «новизна». При дослідженні мовного менталітету пильної уваги потребують стереотипи, закарбовані в концептосфері його носіїв. Вплив мовних стереотипів на ментальність вивчали як закордонні, так і вітчизняні науковці, серед них А. Вежбицька, В. Карасик, Л. Нагорна, А. Приходько, У. Квастхоф, К. Рот, В. Ліппманн, Р. Баузінгер та інші. Але це робилося переважно шляхом вибірки та аналізу найбільш поширених стереотипів. Мета статті – показати, що шляхом анонімного анкетування певних референтних груп можна простежити трансформацію стереотипного сприйняття навколишньої дійсності і його віддзеркалення в мові. Метою анкетування було встановити рівень самоідентифікації студентів Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (далі – НМАУ) з мовою, культурою та ментальністю української етнолінгвоспільноти, вивчити її характерні риси, дізнатися про якість циркулюючих серед студентів-музикантів стереотипних уявлень та лінгвокультурних концептів. Методи. Соціолінгвістичний експеримент і компаративний аналіз. Результати дослідження представлено в процентному співвідношенні й унаочнено у вигляді малюнка, таблиці та хмаринки тегів. Висновки. Шляхом соціолінгвістичного експерименту і компаративного аналізу отриманих даних на матеріалі 150 анкет студентів різних факультетів НМАУ було проаналізовано мовні стереотипи, що циркулюють у ментальному просторі українців. Дослідження проводилося анонімно, тому отримані дані слід уважати максимально об’єктивними. І хоча питання анкет зі спектром відповідей «так» чи «ні» набагато простіше обробляти, перевагу було віддано саме багатоваріативності, що дозволило нам працювати з живим та емоційно забарвленим матеріалом.