ФУНКЦІОНУВАННЯ УСТАЛЕНИХ СЛОВОСПОЛУК У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Олена Миколаївна Єфименко

doi:10.32999/ksu2663-3426/2020-1-31

Олена Миколаївна Єфименко Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0002-0487-6224

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-31

Ключові слова: усталені словосполуки, прості словосполуки, складні словосполуки, пряме та переносне лексичне значення

Анотація

Мета нашої роботи дослідити усталені словосполуки у суспільно-політичній сфері.

В умовах демократизації суспільного життя з’явилася можливість відверто говорити і писати не лише у вузькому колі, а й публічно виступати, вільно висловлювати свої думки через мас-медіа (пресу, телебачення, інтернет-ресурси), використовуючи різноманітні виражальні засоби (стилістично нейтральну та стилістично забарвлену лексику, а також лексику вузького призначення).

Методи. У роботі для вивчення усталених словосполук використано методи спостереження й описовий для з’ясування стилістичного навантаження усталених словосполук. Для аналізу були використані словосполуки сучасної української мови, які трапляються в нашій періодиці, визначено їхні групи за будовою та лексичним значенням.

Результати. Звернули увагу і на інтернет-ресурси, тому що на сучасному етапі розвитку мови та поповнення лексичного запасу вони відіграють важливу роль. Лексичні засоби тут різноманітні, здебільшого вони належать до літературно-публіцистичного жанру. Проаналізовані деякі усталені словосполуки суспільно політичної сфери з найбільшої у світі соціальної мережі Facebook.com, а саме на сторінках: «ЄвроМайдан-EuroMaydan», «Новини України та світу», «Заклади фахової передвищої освіти України«, «Українська правда» та ін. Автори цих дописів висвітлюють проблеми державотворення, суспільно-політичного життя, явища сьогодення з позиції їх актуальності та цінності для читача.

Телебачення має унікальну можливість впливати на аудіовізуальному рівні на пересічних глядачів та охоплює масову аудиторію. Сьогодні телебачення залишається провідною фабрикою висвітлювання новин. Воно набуло широких темпів розвитку та залишається лідером серед інших медіа за обсягами споживання й чисельності аудиторії.

Проведений аналіз усталених словосполук, які виступали в анонсах новин на телеканалі «1+1». Це український загальнонаціональний телеканал, який входить до медіаконгломерату «1+1 Media» і належить до списку найбільш рейтингових телеканалів. У своїй роботі ми використали випуски ТСН від 08.01.2020 р. та 27.01.2020 р. Звернули увагу на найбільш актуальні усталені словосполуки сьогодення. Зробили розподіл на групи за будовою та визначили їх лексичне забарвлення.

Висновки. Проаналізувавши наукові дослідження поповнення лексичного запасу української мови, дійшли висновку, що жодна з розвідок не торкнулася аналізу усталених словосполук у суспільно-політичній сфері. Тому вивчення цих одиниць сучасної української мови є актуальним сьогодні.

Посилання

1. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь, 2016. 1696 с.
2. Вікіпедія. Освітній омбудсмен. 2020. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 10.02.2020).
3. Вікіпедія. Список найпопулярніших вебсайтів в Україні. 2019. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення: 06.02.2020).
4. Грицай І.С. Засоби масової інформації як окремий підстиль публіцистичного стилю. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». 2014. URL: httpwww.kamts1.kpi.ua /node/1008 (дата звернення: 10.02.2020).
5. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: синтаксис : моноґрафія. Донецьк : ДонНУ, 2001. 662 с.
6. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія. Київ : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2008. 335 c.
7. Лещик Н.В. Дослідження українського інформаційного медійного контенту: психолого-соціальний вимір. ScienceRise. 2016. № 1 (1). С. 42–51.
8. Матковська О.Й. Перспективи лінгвістичних досліджень блогів. Національний університет «Львівська політехніка». Humanity, computers and communication. 2015. № 22–24. С. 128–131. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/32521/1/31-128-131.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
9. Навальна М.І. Лексика української газетної періодики початку ХХІ ст.: джерела поповнення та стилістичне використання : монографія. Переяслав-Хмельницький, 2018. 350 с.
10. Навальна М.І. Сучасні тенденції творення лексем у мові української періодики (на прикладі чужомовних словотвірних моделей). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. № 32. Т. 3. С. 97–101.
11. Поліщук Н.О. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок»). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. 2014. № 791. С. 138–143.
12. Пономарьов О.Д. Стилістика сучасної української мови : підручник. Київ, 1992. 248 с.
13. Сучасна політична лексика : енциклопедичний словник-довідник / за наук. ред. Хоми Н.М. Львів, 2015. 396 с.
14. Тикало Р., Костін І. Стус без шансу на захист: Ведмежа послуга Медведчука. «Українська правда». 2016. URL: https://www.pravda.com.ua/cdn/ graphics/2016/08/stus/ (дата звернення: 01.02.2020).
15. Холявко І.В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико-функціональний аналіз) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Київський національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2004. 229 с.
16. Черниш О. Facebook в Україні: свіжі цифри та факти. Вебсайт «Громадський Простір». 2019. URL: https://www.prostir.ua/?kb=tsikavi-fakty-pro-facebook-v-ukrajini (дата звернення: 06.02.2020).