СЛЕНГ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Ключові слова: мова, культура мовлення, соціальний прошарок населення, девіантна поведінка, сленг, закриті соціальні групи

Анотація

Результати. У статті розглянуто проблеми сучасного молодіжного мовлення, функціонування молодіжного сленгу як реалії сьогодення. Досліджено лінгвістичне явище «сленгу» як динамічне, періодично змінюване, соціокультурне явище різних прошарків населення та вікових категорій. Узагальнене теоретичне поняття «сленгу». Обґрунтовано доцільність уживання сленгу у побуті та діловому мовленні. Вказано на шляхи формування молодіжного сленгу. Розвідка аналізує використання ненормативної лексики в сучасній українській літературній мові. Простежується стилелогія окремих лексем молодіжного сленгу та визначаються чинники, що впливають на виникнення тих чи тих мовних одиниць. З’ясовано найуживаніші лексеми молодіжної субмови.

Визначено лінгвокультурні особливості й місце сленгу у загальній системі повсякденного мовлення. Диференційовано елементи сленгів за соціальною та віковою стратою.

На основі словникової інформації класифіковано на окремі тематичні групи сленгів за родом і способом вживаності у мовленні. Визначено особливі групи сленгів – професійні. Звернено увагу на групи сленгу закриті, зашифровані для загального вжитку окремими групами, зокрема, молодими людьми з девіантною поведінкою.

Проаналізовано позитивні та негативні наслідки вживання сленгу та його вплив на формування словникового запасу підлітків та молоді. Визначено роль сленгу для розвитку соціокультурної мовної ситуації та моралі загалом.

Висновки. У статті визначено роль сленгу в мовленні сучасної молоді, досліджено сленгові слова та вирази, з’ясовано їхню специфіку та виокремлено кілька різновидів сленгу з різною лексичною конотацією. Доведено, що сленг – це складова частина молодіжної культури й мислення, своєрідний словесний код, а отже, молодіжний жаргон є органічною частиною української мови.

Посилання

1. Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації. Мовознавство. 2001. № 3. 45 с.
2. Англійські слова в українській мові. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. Київ : Наукова думка, 1973. С. 140.
3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. Київ, 1991.
4. Берегівська Є.М. Молодіжний сленг: формування та функціонування. Питання мовознавства. 1996. № 3. С. 32–41.
5. Бобахо У.А., Левикова З.І. Сучасні тенденції молодіжної культури: конфлікт чи наступність поколінь? Наука й сучасність. 1996. № 3. С. 56–60.
6. Борисова-Лукашанець О.Г. Сучасний молодіжний жаргон. 1980. № 5. С. 10–12.
7. Василенко Ю.А. Сучасний український молодіжний сленг. Львівський національний університет імені Івана Франка. 2009. № 6. С. 16.
8. Грачов М.А., Гуров А.І. Словник молодіжних сленгів. Київ, 1989. 348 с.
9. Груша Т. Підлітки. Підлітковий сленг. Як з ним боротися? Дитина. 2012. № 3. С. 15.
10. Запозичення з англійської мови. Ющук І.П. Українська мова : підручник. Київ : Либідь, 2006. С. 209.
11. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «я». Київ, 2001. 256 с.
12. Мазурова А.І. Словник сленгу, розповсюдженого серед неформальних молодіжних об’єднань. Психологічні проблеми вивчення неформальних молодіжних об’єднань. Київ, 1988. С. 43–49.
13. Мартос С.А. Молодіжний сленг як складова мови міста. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2004. № 632. № 42. С. 240–243.
14. Радук. В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи. Дивослово. 2002. № 4. С. 67–73.
15. Ставицька Л.О. Проблеми вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект. Українська мова. 2001. № 1. С. 55–68.
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
210-215