МЕТАФОРИЧНІ МОДЕЛІ СМЕРТІ У ВІЙСЬКОВО-ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УЧАСНИКІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ

  • Тетяна Євгенівна Храбан Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
  • Тетяна Митрофанівна Іващенко Військово-дипломатична академія імені Євгена Березняка
Ключові слова: семантико-когнітивне моделювання, метафора, дискурсивне конструювання

Анотація

Метою статті є дослідження метафоричних моделей смерті у військово-поетичному дискурсі учасників Операції об'єднаних сил. Матеріали та методи. Для вирішення цього завдання актуальним є метод семантико-когнітивного моделювання метафоризації. Результати. Аналіз текстових фрагментів військово-поетичного дискурсу дав змогу виділити основні метафоричні моделі смерті. У межах метафоричної моделі СМЕРТЬ – НЕЧЕСТИВЕ ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ смерть постає як один із персонажів святкування торжества сил Зла на чолі з їх зловісним повелителем – Війною. Модифікацією розглянутої метафоричної моделі є СМЕРТЬ – ОПЛАТА. Смерть у цій моделі сприймається як та ціна, яку платять комбатанти за мир в країні. У метафоричній моделі СМЕРТЬ – БЛУДНИЦЯ смерть представлена як духовна помічниця диявола, яка «п'яна від крови святих». Крім того, в цій метафоричній моделі формула «смерть спокушає» має явну паралель із виразом «поцілунок смерті». У цьому разі це не просто фізична смерть індивідуума, а смерть Его. Модель СМЕРТЬ – ПРОДОВЖЕННЯ БУТТЯ розвиває ідею, що свідоме життя особистості триває в якійсь формі і після смерті, проте тут йдеться не про безсмертя, а про життя іншого змісту. Архетип жертовності в метафоричній моделі СМЕРТЬ – АКТ СПОКУТИ допомагає показати бажання комбатантів пожертвувати своїм життям в ім'я Батьківщини і ближніх. У цьому разі репрезентації смерті ми маємо справу з моделлю, що робить акцент на основному догматі християнства – ідеї спокутування. Метафорична модель СМЕРТЬ – ЗАБУТТЯ ідентифікує смерть як порожнечу, безцільність і безглуздість існування. Метафорична модель СМЕРТЬ – СПОКІЙ розпізнає смерть як відпочинок комбатантів від тривалого перебування в життєво небезпечних обставинах, значного емоціогенного впливу, психічного і фізичного перенапруження, психосоматичного виснаження. У метафоричній моделі СМЕРТЬ – ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ смерть трактується в ракурсі діалектичного взаємодії життєвого і смертного принципів людського буття. Висновки. Аналіз метафоричних моделей демонструє когнітивне укорінення у свідомості комбатантів моделей смерті, що ґрунтуються на міфологічних, релігійних і філософських ідеях.

Посилання

1. Архиепископ Михаил (Мудьюгин). Православное учение о вечном спасении. Спасение как цель и состояние. Санкт-Петербург : Сатис, 2010. 250 с.
2. Долгова Е.В. Милитарная метафорика в медийном дискурсе. Филология и человек. 2018. № 1. С. 19–30.
3. Коленченков Н.В. Духовно-нравственные основы Русской Православной цивилизации. Русская этнополитология и национальная идея. Москва : Дом «Граница», 2006. 154 с.
4. Кравцова Ю.В. Семантико-когнітивне моделювання метафоризації. Мовознавство. 2011. № 1. С. 43–54.
5. Малый Н.Н. Метафорическая концептуализация военных действий в англоязычных СМИ: гендерный аспект. 2019. URL: http://hub.sfedu.ru/media/diss/4193fd91-e92b-44b6-bd4f-91b1a44283bc... (дата обращения: 10.02.2020).
6. Малый Н.Н. Проблема освещения военных событий
в СМИ: идеология – концептуализация – гендер. Балтийский гуманитарный журнал. 2018. Т. 7. № 1(22). С. 105–108.
7. Мохова Е.К. Военная метафора в политическом дискурсе президентов Барака Обамы и Николя Саркози. Молодой учёный. 2010. № 3(14). С. 193–196.
8. Попова Т.Г., Зарипов Р.И. Особенности метафорической репрезентации образа России в западных СМИ. Когнитивные исследования языка. 2017. № 5(65). С. 125–129.
9. Урюпин И.С. Образ блудницы в стихотворениях о России И.А. Бунина и С.С. Бехтеева: библейский подтекст и контекст. Вестник московского государственного областного гуманитарного института. Серия: филология, лингвистика и межкультурная коммуникация. 2015. № 1. С. 70–74.
10. Faur, E. Integral Semantics and Conceptual Metaphor: Rethinking Conceptual Metaphor Within an Integral Semantics Framework. Cognitive Semiotics. 2014. № 5(1-2). P. 108–139. Retrieved 12 Feb. 2020. DOI: 10.1515/cogsem.2013.5.12.108 (дата обращения: 10.02.2020).
11. Grady J., Johnson C. Converging evidence for the notions of subscene and primary scene. Metaphor and metonymy in comparison and contrast. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 2002. P. 533–554.
12. Madsen M.W. Cognitive Metaphor Theory and the Metaphysics of Immediacy. Cognitive Science. 2016. № 40. Р. 881–908. DOI: 10.1111/cogs.12320 (дата обращения: 10.02.2020).
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
256-262