КОНВЕРСИВНІ ТА КОМПОЗИТНІ МОДЕЛІ ТВОРЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Анотація
У статті обґрунтовано поняття «конверсія», яке визначається як безафіксальний, дериваційний спосіб сло- вотвору, за якого нове слово, що утворюється з іншої частини мови, не набуває зовнішньої словотвірної пере- будови. Також у роботі проаналізовано поняття «словоскладання», охарактеризовано фонетичний складник композитів релігійної лексики та виділено структурну класифікацію з урахуванням структури композитів складених слів. З’ясовано, що серед пласту релігійної лексики конверсивні дериваційні зв’язки відбуваються між двома, трьома та більшою кількістю слів, та визначено основні способи спрямованості цього процесу. Виді- ляємо п’ять основних моделей конверсії лексичних одиниць релігійної сфери: Noun – Verb, яка своєю чергою поділяється на три категорії, Verb – Noun, Adjective – Noun, Noun – Adjective, Adjective – Verb. Також проаналі- зовано процес субстантивації релігійної лексики як варіант конверсії. Під субстантивацією розуміємо процес зміни парадигми твірного слова й частини мови. Аналіз релігійної лексики показує, що перехід відбувається від прикметників у іменники, прикметник набуває характерних ознак іменника. У статті представлено аналіз релі- гійної лексики на основі словника О.О. Азарова «Большой англо-русский словарь религиозной лексики», який дає змогу виокремити такі продуктивні моделі словоскладання релігійної лексики в англійській мові: Noun + Noun, Noun + Participle, Adjective + Noun, Noun + Preposition + Noun, Participle + Noun, Pronoun + Noun, Adjective + Participle. Ці моделі беруть найактивнішу участь у творенні релігійної лексики в англійській мові, оскільки налічують най- більшу кількість слів у своїй структурі. Композити релігійної лексики поділяються на власне складні та склад- нопохідні, структурна цілісність яких дозволяє відмежувати їх від словосполучень. Щодо компонентів складних слів, то головним елементом може бути як перша, так і друга частина. Відповідно до відносин між компонен- тами складні слова поділяються на ендоцентричний та екзоцентричний типи. Перший виражається складним словом, значення якого виводиться із суми значень компонентів композита, до останнього відносяться складні слова, значення яких не визначається жодним із його складових елементів. Серед пласту релігійної лексики англійської мови виокремлюємо такі ендоцентричні моделі: Adj + N = N, V + N = N, Part I + N = N, Ger + N = N, N + N = N та екзоцентричні моделі: Participle + N = Adj, N+Pro.=Adj, V+Prep.=N, Adv+Participle=Adj.
Посилання
2. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. English Lexicology : учебник и практикум. 8-е изд., перераб. и доп. Москва : Издательство Юрайт, 2018. 287 с.
3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. Москва : Флинта, 2012. 376 с.
4. Блумфилд Л. Язык : монография. Москва : Прогресс, 1968. 606 с.
5. Єнікєєва С. М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2006. № 27. С. 93–96.
6. Зацний Ю.А. Про деякі тенденції в словотвірних процесах сучасної англійської мови. Нова філологія. 2014. № 64. С. 162–170.
7. Ментинська І.Б., Наконечна Г.В. Структурно-словотвірні особливості сучасної української комп’ютерної термінології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 86–91.
8. Bauer L. Introducing Linguistic Morphology. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2003 366 p.
9. Carstairs-McCarthy Andrew. An Introduction to English Morphology: Words and Their Structure. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2002. 160 p.
10. Collins Online English Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/ (дата звернення: 17.03.2021).
11. Lee D.W. Functional Change in Early English : Columbia University dissertation. Menasha, Wisc., 1948. 140 p.
12. O'Grady W. Language acquisition without Universal Grammar: a general nativist proposal for L2 learning. Second Language Research. Psychology. 1996. № 4 (12). P. 374–397.
13. Ortner L., Müller-Bollhagen E. Deutsche Wortbildung: Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache. Substantivkomposita. Berlin ; New York : de Gruyter, 1991. Hauptteil 4. 863 S.