КОМП’ЮТЕРНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ (НА ОСНОВІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ЗІСТАВНОГО КОРПУСУ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ)

Анотація

Статтю присвячено комп’ютерному аналізу перекладних закономірностей цільового тексту. Матеріалом опрацювання слугував український зіставний корпус (УЗК) художніх творів загальним обсягом 4 млн. слововжи‑ вань, до якого увійшов підкорпус оригінальних текстів (UOC), що налічує 100 художніх прозових творів україн‑ ських авторів обсягом 20 тис. слововживань кожен, і підкорпус зі 100 перекладених на українську мову (UTC) англомовних художніх прозових творів обсягом 20 тис. слововживань кожен. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження – гіпотетико-дедуктивний метод, методи ана‑ лізу та синтезу, метод зіставного аналізу, описовий метод; методи комп’ютерного аналізу: кількісний аналіз мовних даних дослідницьких корпусів на основі комп’ютерних програм діагностики тексту Linguistic Inquiry and Word Count – LIWC2015, комп’ютерного забезпечення SPSS 26 – параметричний критерій Стьюдента для залежних та незалежних вибірок і непараметричний U-тест Манна-Вітні. Результати засвідчили імпліцитацію, ускладнення та дераціоналізацію як домінантні закономірності в цільових текстах. Ці та інші явища описано на морфологічному, лексичному, синтаксичному, стилістичному і прагматичному рівнях. Зокрема, на морфологічному рівні має прояв експліцитація: питома вага займенників зросла у підкорпусі UTC, порівняно з підкорпусом UOC, на стилістичному – спрощення: у корпусі UTC знизилася питома вага заперечних конструкцій; на лексичному рівні простежено тенденцію до вирівнювання, що полягає в уникненні «екзотизації» та зменшення питомої ваги розмовних одиниць; на синтаксичному рівні – імпліци‑ тація: зменшення середнього рангу сполучників і прийменників, а також дераціоналізація: зниженням ваги кау‑ зальних індикаторів зв’язків; на прагматичному рівні – нормалізація: зменшення середніх рангів дискурсивних маркерів-заповнювачів та прагматичних маркерів – вигуків, часток тощо. Отримані кількісні дані належно уна‑ очнено, представлено в таблицях. Встановлено, що названі деформації роблять корпус українських перекладів більш когнітивно «обтяженим», складним, формалізованим, із меншим ступенем логічної зв’язності. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у з’ясуванні причин деформації текстової зв’язності в пере‑ кладі на ширшому джерельному матеріалі. У такому разі до УЗК мають входити художні прозові тексти бага‑ тьох функціонально-стильових та жанрових різновидів, а також варіанти перекладів, що відображатимуть індивідуальний стиль перекладачів.