LINGUISTIC AND PRAGMATIC FEATURES OF THE POETIC TEXTS OF THE MOVEMENT “NEW OBJECTIVITY”

  • Zinaida Valeriivna Bandurko
Keywords: aesthetic communication, E. Kästner, implicature, J. Ringelnatz, content communication, “New Objectivity”, poetic text, reference, self-reference

Abstract

The article deals with characteristic linguistic and pragmatic features of the lyrical poetic texts of E. Kästner and J. Ringelnatz as representatives of the artistic movement “New objectivity” based on the leading methodological principles of pragmatic poetics and stylistics. The lyrics of the “New objectivity” is denoted by the term “useful lyrics” because it is aimed at the value and usefulness for the reader, who should use it in everyday life, according to the themes of the day and the representation of reality, directed at feelings. According to the linguistic and pragmatic focus of the study based on generally taken differentiation of literature forms and genres the term “lyrical poetical discourse” is used, which is understood as a subtype of the literary discourse, a speech and mental communicative activity of perception and the artistic image of reality or the creation and artistic expression of the fictitious reality as the whole world or some of its elements in a certain unity, in the aggregate of linguistic creative communication of the author of the poetic text with its reader (addresser with the addressee) in the form of a lyrical poetic text, which models the cultural and linguistic universe of a certain era on the basis of the action of the poetic function of language with the help of various linguistic and speech means. Pragmatic characteristics of the lyrical poetical discourse of the “New objectivity” become apparent in three types of communication: 1) aesthetic communication; 2) content communication “author – reader” with two varieties: a) “author-protagonist” and b) “protagonist-reader”; 3) content communication “character 1 – character 2”. The types of communication determine the producing of speech acts and actualization of implicatures. There are two types of speech acts in the lyrical poetical discourse: 1) referential, based on an imaginary reference, and 2) self-referential, based on poetic self-reference. In most of E. Kästner’s poetic texts, assertive speech acts are produced, directives and contactives occupy a significant part, and the most frequent triggers of implicatures are irony, simile and compositional devices. The vast majority of speech acts in J. Ringelnatz’ poetic texts are assertives, directives, contactives and expressives, the most frequent triggers of implicature are foreign language vocabulary, language game, occasionalisms, irony and simile.

References

1. Алефиренко Н.Ф., Чумак-Жунь И.И. Коммуникативная ситуация как когнитивно-прагматический фактор порождения поэтического дискурса. Vysoka skola evropskych a regional nich studii fil osoficky ustav Akademie ved Ceske Republikyi : Recenzovany neimpaktovany casopis zamereny na blast spolecenskych ved. Česke Budějovice, 2008. № 1. С. 68–72.
2. Артеменко Ю.О. Дієслівні індикатори імплікатур в англомовному дискурсі: структурно-семантичний та лінгвопрагматичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 ; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2015. 20 с.
Бабаян А.Г. Эстетическая коммуникация как метод рас¬познавания личностных смыслов в тексте. Сборники конференций НИЦ «Социосфера». Прага : Vedecko vydavatelske centrum Sociosfera-CZ s.r.o., 2010. № 8 : Материалы международной научно-практической конференции «Практика коммуникативного пове (5–6 декабря 2010 г.). С. 141–150.
4. Безугла Л.Р. До розмежування конвенційних та дискурсивних імплікатур. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». Харків, 2010. № 930. Вип. 64. С. 55–61.
5. Безугла Л.Р. Рівні комунікації у лірико-поетичному дискурсі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». 2018. № 87. С. 27–34.
6. Безугла Л.Р., Романченко І.О. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцистичному дискурсі : монографія. Харків : ФОП Лисенко І.Б., 2013. 182 с.
7. Безуглая Л.Р. Когнитивные основы прагмапоэтики. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». 2013. Вип. 19. С. 217–223.
8. Безуглая Л.Р. Прагмапоэтика в когнитивном измерении. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2013. Т. 16. № 2. С. 20–27.
9. Безуглая Л.Р. Импликатуры поэтического текста в аспекте перевода. Когниция, коммуникация, дискурс. Харьков, 2017. № 14. С. 8–18.
10. Бехта І.А. Авторське експериментаторство в англомовній прозі ХХ століття. Львів : ПАІС, 2013. 268 с.
11. Дронова О.А. Концепция «литературы для использования» (Gebrauchsliteratur) в представлениях немецких писателей Веймарской республики. Вестник Тамбовс¬кого университета. Серия «Гуманитарные науки». Тамбов, 2014. Вып. 4(132). С. 97–104.
12. Тупиця О.Ю. Особливості організації поетичної картини світу. Філологічні науки : збірник наукових праць Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Полтава, 2009. Вип. 1. С. 98–104.
13. Якобсон Р. Работы по поэтике. Москва : Прогресс, 1987. 461 с.
14. Яковенко М.Л. Естетичні виміри комунікації. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Філософія». 2011. Вип. 539–540. С. 188–192.
15. Barndt K. Sentiment und Sachlichkeit: der Roman der Neuen Frau in der Weimarer Republik. Weimar ; Wien : Böhlau, 2003. 231 S.
16. Becker S. Neue Sachlichkeit. Köln ; Weimar ; Wien : Böhlau, 2000. Band 1 : Die Ästhetik der neusachlichen Literatur (1920–1933). 437 S.
17. Bezugla L.R. Some issues in integration of poetics and pragmatics. Актуальные проблемы стилистики. Москва : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2016. № 2. C. 62–68.
18. Brown P., Levinson S.C. Politeness: Some universals in language usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1988. 345 p.
19. Burdorf D. Geschichte der deutschen Lyrik. Einführung und Interpretationen. Stuttgart : Metzler, 2015. 170 S.
20. Clyne M. Transference and triggering: observations on the language assimilation of postwar German-speaking migrants in Australia. Den Haag : Martinus Nijhoff, 1967. 148 p.
21. Doering S. „Turnsprache laßt uns reden“ – Die Turngedichte von Joachim Ringelnatz. Ringelnatz! Ein Dichter malt seine Welt. Göttingen : Wallstein, 2000. S. 101–108. 22. Drouve А. Erich Kästner – Moralist mit doppeltem Boden. Marburg : Tectum Verlag DE, 1999. 299 S.
23. Essen G. von. „Für das alles hatte ich Augen“ – Gewaltimaginationen bei Joachim Ringelnatz. Ringelnatz! Ein Dichter malt seine Welt. Göttingen : Wallstein, 2000. S. 92–100.
24. Hillebrand R. Liebeslyrik der Neuen Sachlichkeit. München : GRIN, 2011. 80 S.
25. Hoeres P. Die Kultur von Weimar. Durchbruch der Moderne / hrsg. von M. Görtemaker, F.-L. Kroll, S. Neitzel. Berlin ; Brandenburg, 2008. Band 5. 192 S. 26. Lethen H. Neue Sachlichkeit 1924–1932. Studien zur Literatur des „Weissen Sozialismus“. Stuttgart ; Weimar : Metzler, 2000. 214 S.
27. Merilai А. Pragmapoetics as literary philosophy. Interlitteraria. 2007. № 12. P. 379–392.
28. Polverini Ch. Schauspiel oder Dokumentation? Dimensionen der Wirklichkeit in Neorealismo und Neuer Sachlichkeit. Bonn : Romanistischer Verlag, 2007.
354 S.
29. Tucholsky K. Gebrauchslyrik. Die Weltbühne. 1928. № 48. S. 808. URL: https://www.textlog.de/tucholskygebrauchslyrik. html (дата звернення: 15.03.2019).
30. Wagener H. Erich Kästner. Deutsche Dichter. Leben und Werk deutschschprchigen Autoren vom Mittelalter bis zur Gegenwart / Hrsg. von G.E. Grimm, F.R. Max. Stuttgart : Philipp Reclam jun., 1995. S. 886.
31. Walsdorf A. „Wenn ich einen Anfang wüßte – säng ich ein Lied aus Inmirland“. Zu den Gedichten von Joachim Ringelnatz. Ringelnatz! Ein Dichter malt seine Welt. Göttingen : Wallstein, 2000. S. 85–91.
32. Winkelman J. The Poetic Style of Erich Kästner. Lincoln : University of Nebraska Press, 1957. 53 p.
Published
2019-09-30
Pages
15-22