FIGURES OF SOUND IN UKRAINIAN TRANSLATIONS OF R.M. RILKE’S POETRY

  • Liliia Rostyslavivna Bezugla
Keywords: alliteration, assonance, domestication, idiostyle, foreignization, syllable repetition, sonnet

Abstract

The paper looks into the way figures of sound in R. M. Rilke’s poetry are conveyed in Ukrainian translations by the example of 1st sonnet of 1st part of “The Sonnets to Orpheus” (M. Lukash, M. Bazhan, V. Stus) from the methodological positions of linguistic poetics, idiostylistics of artistic translation and the theory of translation strategies. The sonnet of 1st part of “The Sonnets to Orpheus” (“Da stieg ein Baum <…>”) presents Orpheus’s lament – an ancient Greek mythical hero who lost his beloved wife. His singing influences plants and animals, evokes transformation in the forest and turns into sheer music. Thus, figures of sound play the paramount part here. The convey of figures of sound, which are an inalienable property of R.M. Rilke’s idiostyle, in Ukrainian translations imprints the difference in the phonetic structure of German and Ukrainian. While assonance is not typical of German poetry whatsoever, it is inherent in R.M. Rilke’s individual style. In Ukrainian assonance is specified by the fact that it includes not only stressed vowels but the unstressed ones as well, as the letter bear full meaning, which makes them easier to convey in translation. The terms “alliteration” and “syllable repetition” are synonymous in German language studies (Alliteration / Stabreim), these are: 1) repetition of the first consonants; 2) repetition of the first consonants and the following vowels; 3) repetition of the first stressed syllables. By contrast, Slavic studies consider “alliteration” as repetition of consonants in different positions, and suggest the term “syllable repetition” for repetition of consonants with the following vowels. This contradiction can be related to the ancient German verse which was characteristic for ceremonial songs, spells and vows. In R.M. Rilke’s poetry, consonant repetition is not always accompanied by repetition of vowels, which allows to distinguish alliteration and syllable repetition. His alliteration is often related to syntactic structures: attribute phrases, rhythmic idiomatic pairs, listing and other parallel structures. All three versions show adequate form of translation, although in terms of figures of sound, M. Lukash’s translation captures R.M. Rilke’s idiomatic style to the fullest extent due to the successful combination of domestication and foreignization strategies.

References

1. Близнюк В. Статистична характеристика голосних і приголосних фонем у лексиці сучасних української й італійської літературних мов як критерій милозвучності. Система і структура східнословянських мов. 2015. Вип. 9. С. 167–175.
2. Букреева Л., Береснев С. Об адекватности художественного образа в оригинале и переводе (на материале стихотворения Р.М. Рильке “Abschied” и его перевода на русский язык). Научные доклады высшей школы. Серия «Филологические науки». 1986. № 2. С. 60–65.
3. Вороневская Н. «Сонеты к Орфею» Р.М. Рильке в английских переводах: исторические, стиховедческие и переводоведческие аспекты : автореф. дисс. … канд. филол. наук. Магадан, 2009. 20 с.
4. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. Київ : Вища школа, 1985. 360 с.
5. Глушковецька Н. Перекладацький та літературознавчий дискурс творчості Р.М. Рільке в епістолярії В. Стуса. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. Вип. 41. С. 30–34.
6. Ершова Е. «Дуинские элегии» Р.М. Рильке в переводах на английский язык (исторические, стилистико-сопоставительные и переводоведческие аспекты) : автореф. дисс. … канд. филол. наук. Магадан, 2013. 20 с.
7. Жирмунский В. Теория стиха. Ленинград : Советский писатель, 1975. 664 с.
8. Загоруйко Н. В. Стус та Р.М. Рільке – естетичні пошуки мистецького діалогу (за епістолярною спадщиною В. Стуса). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2013. Вип. 32. С. 68–80.
9. Иванова Е. Видеологическая перспектива и ее лингвостилистический статус в художественном тексте: на материале поэтических текстов Райнера Марии Рильке и их переводов на русский язык : автореф. дисс. … канд. филол. наук. Екатеринбург, 2009. 20 с.
10. Кравченко Л. Василь Стус – інтерпретатор поезії Р.М. Рільке. Дрогобич : Коло, 2008. 340 c.
11. Лысенкова Е. Поэзия и проза Р.М. Рильке в русских переводах: исторические, стилистико-сопоставительные и переводоведческие аспекты : дисс. … докт. филол. наук. Магадан, 2007. 512 с.
12. Ман П. де. Аллегории чтения: фигуральный язык Руссо, Ницше, Рильке и Пруста. Пер. с англ. Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 1999. 368 с.
13. Марченкова І. Проблема перекладу ідіолекту Р.М. Рільке – лірика у циклі «Дуїнські елегії». Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД : матеріали ХVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Переяслав-Хмельницкий, 29–30 грудня 2013 р. Переяслав-Хмельницкий, 2013. С. 230–232. URL: http://neasmo.org.ua/zbirnuk_final_12_2013.pdf (дата звернення: 19.03.2019).
14. Пешковский А. Принципы и приемы стилистического анализа и оценки художественной прозы. Ars poetica. Москва, 1927. Вып. I. С. 29–68.
15. Стус В. Твори : у 6 т. Львів : Просвіта, 1994–1999. Т. 6 (додатковий). Кн. 2. 262 с.
16. Чайковский P. Доказательства переводчика: «Книга образов» и «Сонеты к Орфею» P.M. Рильке в переводах В. Авербуха. Перевод и переводчики. Магадан, 2000. Вып. 1. С. 104–108.
17. Чередниченко І. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. Київ, 1969. 490 c.
18. Duden. Die häufigsten Buchstaben der deutschen Wörter. URL: https://www.duden.de/sprachwissen/sprachratgeber/Die-haufigsten-Buchstaben-deutschen-Wortern (Zuletzt aufgerufen am: 27.03.2019).
19. Groß M. Zur linguistischer Problematisierung des Onomatopoetischen. Hamburg : Buske, 1988. 261 S.
20. Kabell A. Metrische Studien I: Der Alliterationsvers. München : Fink, 1978. 313 S.
21. Kayser W. Kleine deutsche Versschule. Tübingen : Francke, 1999. 123 S.
22. Kühnel J. Untersuchungen zum germanischen Stabreimvers. Göppingen : Kümmerle, 1978. 397 S.
23. Küper Chr. Linguistische Poetik. Stuttgart, Berlin : Kohlhammer, 1976. 148 S.
24. Nowy A. Zauber der Leute unserer Sprache. Feststellungen und Anregungen zum Umgang mit der Sprache. Stuttgart : Steinkopf, 1984. 244 S.
25. Strehle H. Vom Geheimnis der Sprache: sprachliche Ausdruckslehre-Sprachpsychologie. München : Reinhardt, 1956. 201 S.
26. Venuti L. The Scandals of Translation: Towards an Ethics of Difference. London : Routledge, 1999. 210 p.
Published
2019-09-30
Pages
136-143