ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕМІВ ЯК ІДЕОЛОГЕМ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Ключові слова: мем, ідеологема, медіадискурс, Інтернет-дискурс, симулякр, гіперреальність, ідеологія

Анотація

У статті здійснено аналіз теоретичних напрацювань українських і зарубіжних науковців у сфері соціолінгвіс- тики, медіалінгвістики, політичної та когнітивної лінгвістики. Вивчено особливості медіадискурсу, виокремлено його основні принципи і структурні характеристики, досліджено головні аспекти Інтернет-дискурсу. Шляхом аналізу наукових розвідок з окресленої проблематики вивчено явище «мем», причини його виникнення й роль у загальнокультурному просторі. Визначено особливості класифікації мемів та окреслено їх роль у медіапро- сторі, а також здійснено системний аналіз концепцій, пов’язаних із досліджуваним феноменом. Під час дослідження мемів як засобів поширення ідеології в медіапросторі вивчено причини перетворення Інтернет-комунікації на альтернативний метод взаємодії між людьми. Надано практичне обґрунтування ролі медіадискурсу як симулякра реальності, що відображає уявлення людини про її навколишній світ на основі певних загальноприйнятих моделей і функціонує у свідомості реципієнта як цілісний художній образ. Охарактеризовано гіперреальність Інтернет-дискурсу та роль мемів у процесі самовираження членів Інтернет-спільнот. Інтер- нет-меми не є звичайним стереотипним відображенням реальності, а стають результатом суб’єктивного сприйняття дійсності, її часто суперечливої інтерпретації. Це дає підстави стверджувати, що в політичному дискурсі Інтернет-меми виконують роль ідеологем, значення змінюється відповідно до політичної прагматики. Аналіз політичних мемів про Д. Трампа дав змогу виокремити етапи формування мема як засобу імітації реальності. Охарактеризовано чотири стадії перетворення мема на засіб імітації фундаментальної реаль- ності й окреслено особливості їх трансформації на кожному етапі. З метою визначення їх змістових харак- теристик і функцій в Інтернет-просторі здійснюється компонентний аналіз Інтернет-мемів про Д. Трампа. Останній етап процесу повного перетворення на одиницю гіперреальності проходять не всі медіаелементи, адже не завжди фрази-кліше, знаки, символічні зображення можуть повністю стерти зв’язок із контекстом, у якому виникли. Цілеспрямоване створення й використання мемів-ідеологем є ефективним засобом впливу на свідомість суспільства, тому що мем є лаконічним, у ньому переважають візуальні аспекти, він легко запам’я- товується і створює ілюзію розуміння, хоча семантичне й емоційне забарвлення цих медіаелементів по-різному декодується адресатами. У статті детерміновано роль мемів як ідеологем у політичному дискурсі. Виокремлено основні аспекти, що сприяють функціонуванню цього феномена як засобу поширення ідеології в межах конкретної соціальної групи. Окреслено роль вербальних і візуальних компонентів мемів у контексті медіадискурсу.

Посилання

1. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. Москва : Прогресс, 1989. 312 с.
2. Добросклонская Т.Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ. Москва : Едиториал, 2005. 202 с.
3. Докинс Р. Эгоистичный ген. Москва : Мир, 2000. 65 с.
4. Желтухина М.Р. Современный медиадискурс и медиакультура воздействия. Верхневолжский филологический вестник. 2016. № 4. C. 154–159.
5. Романов О.В. Онтологические и гносеологические проблемы философии Интернета (Генезис и синтез фундаментальных идей). URL: http://www.dslib.net/ontologia/ontologicheskie-i-gnoseologicheskie-problemyfilosofii-interneta.html (дата звернення: 01.03.2020).
6. Шевлякова Ю.О. Особливості дискурсу Інтернет-ЗМІ (на матеріалі англомовних он-лайн журналів для підлітків). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2013. Вип. 38. С. 239–242.
7. Baudrillard J. Simulations. Los Angeles. California : Semiotext(e), 1983. Р. 1–30.
8. Blakemore D. Relevance and linguistic meaning: The Semantics and pragmatics of discourse markers. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 200 p.
9. Brodie R. Virus of the mind: The new science of the meme. Seattle : Integral Press, 1996. 251 p.
10. Crystal D. Language and the internet. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 272 p.
11. Durham W.H. Coevolution: Genes, culture and human diversity. Stanford : Stanford University Press, 1991. 656 p.
12. Ember C.R., Ember M. Anthropology. Englewood Cliffs : Prentice-Hall, 1988. 531 p.
13. Gee J.P. An introduction to discourse analysis: Theory and method. London: Routledge, 1999. 176 p.
14. Lumsden C.J., Wilson E.O. Genes, mind and culture. Cambridge : Harvard University Press, 1981. 428 p.
15. Lynch A. Thought contagion: How belief spreads through society. New York : Basic Books, 1996. 192 p.
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
71-78