АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ВИКЛИК ДЛЯ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

  • Наталія Миколаївна Абабілова Чорноморський національний університет імені Петра Могили http://orcid.org/0000-0002-9454-6674
  • Ірина Валеріївна Усаченко Чорноморський національний університет імені Петра Могили http://orcid.org/0000-0003-1356-5484
Ключові слова: відеовміст, перекладацька діяльність, труднощі, навички перекладачів, класифікації

Анотація

Аудіовізуальний переклад є відносно молодою сферою наукових досліджень порівняно з літературним або тех- нічним перекладом, але, попри це, він вже став центром наукового інтересу багатьох учених. Необхідність в під- готовці аудіовізуального перекладача зумовлена потребою мультимедійного простору, що швидко розвивається, а також життєдіяльністю соціуму. Щорічно на вітчизняному ринку з’являються сотні кіно- і телевізійних творів з різних країн, і цей численний відеовміст необхідно перекладати й адаптувати для українського глядача. Опану- вання основ аудіовізуального перекладу зумовлено тим, що одночасне надбання і розвиток фундаментальних умінь і навичок як у сфері загального перекладу, так і в сфері аудіовізуального перекладу допомагає майбутнім фахівцям знаходити більш гнучкі і витончені підходи до вирішення різноманітних перекладацьких проблем. Метою статті є аналіз сучасних підходів до аудіовізуального перекладу як специфічної перекладацької діяльності з погляду пере- кладознавства, дослідження труднощів, з якими можуть стикатися перекладачі у процесі виконання перекладу відеовмісту, та узагальнення поглядів вчених на навички та компетенції перекладачів, що сприяють ефективному виконанню їх професійних обов’язків. Для проведення дослідження були використані такі методи: загальнонаукові методи аналізу та синтезу (для вивчення теоретичних основ аудіовізуального перекладу, його видів та визна- чення проблем під час його виконання); індуктивний метод (для узагальнення матеріалу та висновків на основі наявного дослідження); дедуктивний метод (для адаптації принципів загальної теорії перекладу в аспекті пропо- нованого дослідження). Для впорядкування та представлення досліджуваного матеріалу у вигляді класифікацій було використано типологічний аналіз. У процесі аудіовізуального перекладу доцільно звертати увагу на багато факторів та враховувати обмеження в перекладі, проводити аналіз на різних рівнях для виконання природного та еквівалентного перекладу. Аудіовізуальний переклад ставить перед перекладачем вкрай складні завдання, від виконання яких залежить якість підсумкового продукту. Аналізуючи компетенції аудіовізуальних перекладачів, встановлено, що тоді як одні вчені класифікують їх відповідно до видів аудіовізуального перекладу, інші подають компетенції перекладачів аудіовізуальної продукції незалежно від її типу, а отже, зроблено припущення, що компе- тенції аудіовізуального перекладача можуть бути спільними для перекладу різних медіапродуктів.

Посилання

1. Бахов І.С. Субтитрування в перекладі як інструмент формування професійної ідентичності перекладачів в умовах глобалізації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2019 Сер.: Філологія. 2019. № 38. Том 1. С. 122–127.
2. Бидасюк Н.В., Кучман И.Н. Синхронный аудиовизуальный перевод: вызовы профессии. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». 2012. Т.25 (64). № 4. Часть 1. С. 48–52.
3. Гарбовский Н.К. Теория перевода. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 2007. 544с.
4. Горшкова В.Е. Перевод в кино. Иркутск : ИГЛУ, 2006. 278 с.
5. Кириллова Н.Б. Аудиовизуальные искусства и экранные формы творчества: учебное пособие. Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2013. 154 с.
6. Козуляев А.В. Обучение динамически эквивалентному переводу аудиовизуальных произведений: опыт разработки и освоения инновационных методик в рамках школы аудиовизуального перевода. Вестник Пермского национального исследовательского политехнического университета. Проблемы языкознания и педагогики. 2015. № 3(13) С. 3–24.
7. Куца О. Особливості викладання аудіовізуального перекладу у вищій школі. Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. 2015. Вип. 740–741. С. 106–109.
8. Лутков Е.А. Мультиформатность аудиовизуального перевода. Вестник ВолГУ. Серия 9: Исследования молодых ученых. 2016. №14. С. 163–167.
9. Матасов Р.А. Перевод кино/видео материалов: лингвокультурологические и дидактические аспекты : дис. ... канд. филол. Наук : 10.02.20 – сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание (филологические науки). Москва, 2009. 211 с.
10. Подойницына И.И. Кино как фактор глобализации и как глэм-продукт: к постановке проблемы. Вестник СПбГУ. Серия 12. Социология. 2011. №3. С. 250–261.
11. Скоромыслова Н.В. Теоретический аспект перевода художественных фильмов. Вестник Московского государственного областного университета, 2010. № 1. С. 153–156.
12. Audiovisual Translation: Language Transfer on Screen / ed. by J. Díaz Cintas, G. Anderman. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2009. 272 p.
13. Cintas J. D. Audiovisual Translation: An Overview of its Potential. New Trends in Audiovisual Translation. Bristol: Multilingual Matters, 2009. P. 1–20.
14. Díaz Cintas, J., New Trends in Audiovisual Translation / ed. by J. Bristol. Multilingual Matters, 2009. 288 p.
15. Gambier Y. The Position of Audiovisual Translation Studies. The Routledge Handbook of Translation Studies. L. : Routledge, 2013. P. 45–59.
16. Gonzalez L. P. Audiovisual Translation. Routledge Encyclopedia of Translation Studies. London: Routledge, 2011. P. 13–20.
17. Skuggevik E. Teaching Screen Translation: The Role of Pragmatics in Subtitling. Language Transfer on Screen. 2009. Part IV. Р. 197 – 213.
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
79-85