ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В АСПЕКТІ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ

Ключові слова: військові звання й посади жінок-військовослужбовців, гендерна коректність, гендерна нейтралізація, переклад, фемінізація, фемінітиви

Анотація

Стаття присвячена виявленню особливостей німецько-українського перекладу військових звань і посад жінок-вій- ськовослужбовців. У статті вивчаються лінгвістичні засоби німецької та української мов, які слугують для утворення найменувань військових звань і посад жінок-військовослужбовців. Гендерній коректності у використанні військових звань і посад у німецькій та українській мовах насамперед сприяють такі мовні процеси, як фемінізація й нейтралізація. У ході аналізу виявлено, що в німецькій та українській мовах процес фемінізації у військовій сфері здійснюється двома способами: афіксальним способом і способом складеної номінації. Універсальним суфіксом у німецькій мові для утворення досліджуваних найменувань від відповідних посад чи звань у формі чоловічого роду є суфікс -in. Найпродуктивнішим суфіксом для утворення фемінітивів в українській мові є суфікс -к-. За способом складеної номінації в німецькій мові утворюються військові звання та посади жінок-військовослужбовців із компонентами “Frau” й “weiblich”, в українській мові – це військові звання з компонентами «жінка» й «пані». Іншим мовним про- цесом, який сприяє подоланню гендерної асиметрії у військовій сфері, є гендерна нейтралізація. Порівняно з німецькою мовою в українській мові гендерно-нейтральні словоформи для позначення військових звань і посад жінок-військовослужбовців представлені в незначній кількості. Установлено, що німецькомовні фемінітиви військової сфери в українському перекладі можуть бути від- творені відповідними фемінітивами. Проте більшість досліджуваних німецьких найменувань варто перекла- дати українською мовою іменником чоловічого роду. Показником того, що в реченні йдеться про особу жіночої статі, може бути присудок, ужитий у формі жіночого роду. Крім того, такими синтаксичними показниками можуть бути також означення, що має форму жіночого роду, ім’я жінки-військовослужбовця, іменник «жінка» або займенник «вона». Доведено, що, відповідно до правил української мови, німецькомовні гендерно-нейтральні формулювання доцільно перекладати найменуваннями у формі чоловічого роду.

Посилання

1. Васильєва Е.В. Значення гендерних маркерів при перекладі офіційно-ділових промов. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2010. № 3. С. 154–159.
2. Галас А. Відтворення гендерно зумовленої комунікативної поведінки у перекладі. Мова і суспільство. 2012. Вип. 3. С. 282–288.
3. Івашкевич Л.С. Труднощі відтворення сучасних німецьких назв професій українською мовою. Філологічні трактати. 2015. Т. 7. № 4. С. 29–37.
4. Літковець Ю. Ґендерні особливості назв посад і професій у франко-українському перекладі. Мовні і концептуальні картини світу. 2015. Вип. 1. С. 420–428.
5. Михайлова О.Г., Спільник Т.М. Прагматичний аспект вживання та перекладу фемінітивів у військовому дискурсі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 43. Т. 4. С. 78–81.
6. Шевченко З.В. Словник ґендерних термінів. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2016. 336 с.
7. Шеремета Ю.И. Лексические средства гендерной нейтрализации в английском и русском общественно-политическом тексте. Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Лингвистика». 2018. № 3. С. 184–192.
8. Das Genderwörterbuch URL: https://geschicktgendern.de/ (дата звернення: 25.08.2020).
9. Gendern.de – das größte Wörterbuch für eine gendergerechte Sprache URL: https://www.gendern.de/ (дата звернення: 25.08.2020).
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
144-148