ПРЕДМЕТНО-МОВНЕ ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ КУЛЬТУР ВИСОКОГО І НИЗЬКОГО КОНТЕКСТУ

  • Ірина Анатоліївна Ткаля Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-3988-3141
  • Світлана Олексіївна Царьова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Ключові слова: міжкультурні відмінності, міжкультурна компетенція, міжкультурне спілкування, між- дисциплінарні підходи, міжкультурна обізнаність

Анотація

Мета. Стаття присвячена аналізу особливостей розвитку комунікативної компетенції та міжкультурних здібностей і навичок студентів вищих навчальних закладів в умовах культур високого і низького контексту. Акцент робиться на необхідності впровадження курсів міжкультурної комунікації в навчальні плани на вищому освітньому рівні в Україні згідно із засадами Предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), зокрема, в умовах міжнародної академічної мобільності. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю іноземним студентам, яких приймає Україна, адаптуватися до соціокультурних особливостей та умов навчання в Україні, а українським студентам бути обізнаними щодо цінностей, традицій і норм вербальної та невербальної крос-культурної комунікації. Методи. Мета дослідження досягнута за допомогою порівняльного аналізу, який дає змогу виділити основні аспекти культурних відмінностей між національностями, включаючи Україну, зокрема культурами низького і високого контексту. У процесі досягнення мети використані міждисциплінарні підходи, а також методи спо- стереження й узагальнення для визначення міжкультурних навичок і здібностей, необхідних для отримання між- культурної компетенції, а також методи індукції й систематизації для конкретизації загальних висновків. Результати. Наявні відносини між мовою та культурою слугують ключем до розуміння того, що вони нероз- ривні й доповнюють один одного. Під час навчання іноземних мов потрібним є навчання особливостей іноземної культури. Ядро міжкультурної компетенції студентів має ґрунтуватися на культурній чутливості й обізна- ності, тобто знаннях того, що існують культурні відмінності й подібності між людьми, які навряд чи коли-не- будь можна буде оцінювати позитивно або негативно. Ми вважаємо, що саме завдяки цьому фактору може розвиватися здатність долати стереотипи в міжкультурних відносинах. Висновки. Міжкультурні аспекти повинні бути включені в навчальні програми курсів Предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) для вищої освіти в Україні. Отже, заняття в класі, націлені на формування в сту- дентів компетенцій у «міжкультурних нюансах», можуть бути корисним початком у підготовці українських та іноземних студентів до здатності спілкуватися з представниками різних культур та успішно виконувати свої навчальні й професійні завдання.

Посилання

1. Аксьонова В.І. Формування комунікативної особистості в умовах глобалізації суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2012. С. 63–77.
2. Волкова А.Г. Розвиток комунікативної компетенції іноземних студентів в умовах міжкультурного спілкування. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Серія «Міжпредметні зв’язки» : збірник наукових праць. 2014. Вип. 25. С. 20–27.
3. Лабунець Ю.О. Міжкультурна комунікація як засіб розуміння ментальних особливостей різних культур. Вісник психології та педагогіки : збірник наукових праць / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка. 2012. Вип. 7. URL: http://www.psyh.kiev.ua/ (date access: 20.08.2020).
4. Никоненко Я. О. Мовна картина світу як засіб міжкультурної комунікації. Вісник психології та педагогіки : збірник наукових праць. 2012. Вип. 7. URL: http://www.psyh.kiev.ua/ (date access: 20.08.2020).
5. Ребрій О., Ребрій І. Системність і творчість у перекладі: психолінгвістичний підхід. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. Серія «Філологія» : збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я.М. 2018. Вип. 23 (2). С. 180–191.
6. Токарєва А.М. Підготовка студентів до міжкультурної комунікації в контексті формування фахівців-медіаторів культур. Вісник Дніпровського університету імені Альфреда Нобеля. 2013. Вип. 2 (6). C. 48–52.
7. Beamer L., Varner I. International Communication in the Global Workplace. McGraw-Hill Irwin, 2001. 360 p.
8. Beattie G., Ellis A. The psychology of language and communication. Routledge, 2017. 312 p.
9. Clyne M. Inter-cultural Communication at Work: Cultural Values in Discourse. Cambridge University Press, 1994. 260 p.
10. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Strasbourg: Language Policy Unit, 2001. 261p.
11. Duszak A. Cross-cultural academic communication: a discourse community view. Culture and styles of academic discourse. Berlin : De Gruyter, 1997. P. 11–40.
12. Hall E.T., Hall M.R. Understanding Cultural Differences: Germans, French and Americans. Intercultural Press, 1990. 196 p.
13. Hofstede G. Cultures and Organizations: software of the mind. McGraw Hil, 1991. 279 p.
14. LeBaron M. Communication Tools for Understanding Cultural Differences. Beyond Intractability. Conflict Research Consortium. 2003. URL: http://www.beyondintractability.org/essay/communication-tools (date access: 20.08.2020).
15. Nault D. Going Global: Rethinking Culture Teaching in ELT. Contexts. Language, Culture and Curriculum. 2006. № 19 (3). P. 314–328.
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
157-161