ПЕРЕКЛАД ЗАГАДОК У ФІЛЬМАХ: КОМУНІКАТИВНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

  • Ганна Володимирівна Тащенко
Ключові слова: анаграма, гра слів, комунікативна стратегія, переклад загадок, рима

Анотація

У статті розглянуто структурні та когнітивні особливості перекладу загадок у фільмах. Оригінальним загадкам не притаманні жодні моделі побудови з огляду на засоби кодування розгадки. Як наслідок викликають різноманітні труднощі під час перекладу. Підказки, які дає той, хто загадує загадку, можуть втілюватися у вірші, складати анаграму, можуть ґрунтуватися на грі слів або нагадувати народну загадку з притаманними їй абстрактними образами. Проте кожна загадка базується на певній комунікативній стратегії. Незважаючи на те, що загадка, здається, призначена, щоб не дати тому, хто її розгадує, отримати те, чого він бажає, вони мають на меті перевірити, чи вартий він нагороди. Той, хто шукає розгадку, потенційно володіє знаннями та навичками, необхідними для відповіді, хоча її вирішення може вимагати значних зусиль. Достатність підказок, що необхідні для вірної розгадки, яка відповідала б оригіналу, є важливим фактором перекладу. Однак формальний компонент відіграє не менш важливу роль у збереженні естетичного впливу загадки. Іноді він має вирішальне значення для забезпечення належної візуалізації на екрані або цілісності сюжету. Анаграми можуть відтворюватися на основі перестановки літер у цільовій мові. Успішне збереження ритму та рими значною мірою залежить від специфіки образів в основі загадки, наскільки абстрактними або конкретними вони є, чи підлягають вони певним модифікаціям без порушення зв’язку між загадкою та розгадкою. Іншомовний компонент має природним чином вплітатися у переклад, при цьому бажано, щоб він не втратив своєї «іншості». Гра слів є складною перекладацькою проблемою. У перекладі загадок навіть більш релевантним є відтворення гри слів, оскільки її нівелювання може вплинути не тільки на загальну естетичну функцію оригіналу, але й розмити підказки, що є надважливим для правильної відповіді. У фільмах проблема перекладу загадок є більш багатоас­пектною, оскільки під час їх передачі необхідно враховувати співвідношення між текстовим аспектом загадки та подіями, що розгортаються на екрані.

Посилання

1. Захарова Н.В. Лінгвокультурологічні особливості українських і німецьких народних загадок: структура, семантика, прагматика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство». Київ, 2009. 20 с.
2. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва : URSS / УРСС; ЛКИ, 2008. 288 с.
3. Левин Ю.И. Семантическая структура загадки. Паремиологический сборник. Москва : Наука, 1978. С. 283–314.
4. Селиванова Е.А. Проблема дефиниции загадки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2014. Вип. 9. С. 150–154.
5. Фуко М. Воля к истине : по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. Москва : Касталь, 1996. 448 с.
6. Jolles A. Simple Forms. London : Verso. 2017. 272 p.
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
220-225