КОГНІТИВНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ПРИЙМЕННИКОВОЇ КАУЗАТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НОВОГРЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Анотація
У статті досліджено особливості процесів і механізмів когнітивного конструювання екзистенційної прийменникової каузативності в англійській, новогрецькій та українській мовах, а також визначено термін «каузативність», який у когнітивній граматиці почали вживати на позначення варіантних ситуацій причини, або каузативних ситуацій. Каузативність – це складна, багатопланова категорія, що сягає філософської категорії «каузальності/причинності» і відображає реальні зв’язки між об’єктами навколишнього світу, які категоризуються свідомістю людини як причинні. Типологію ситуацій зі значенням причини становлять 5 типів: 1) екзистенційний тип (буття), 2) акціональний тип (дія, подія, явище), 3) статальний тип (стан), 4) реляційний тип (відношення), 5) характеризаційний тип (ознака, властивість, якість, кількість).
У різних мовах незалежно від їхньої морфологічної будови синтаксичні конструкції, смислова структура яких містить логічну пропозицію каузальності (X є причина Y), називають каузальними конструкціями. Каузальна семантика може бути виражена різними каузальними конструкціями, які є способом вираження причинно-наслідкових зв’язків. Тимчасом засобами вираження причинно-наслідкових відношень є їх маркери у структурі каузальних конструкцій, до яких належать прийменники. З когнітивного погляду, прийменники – це орієнтири, які маркують певні точки простору або його зони в обраній системі координат.
У цій розвідці проаналізовано особливості компонентного складу буттєвої каузативності в трьох мовах. Виявлено спільні та відмінні риси причинних чинників як основних елементів каузативних ситуацій. Ситуації екзистенційної каузативності прийменникового конструювання в англійській, новогрецькій та українській мовах можна поділити на дві основних групи: дієслова існування та локативні дієслова. Лише в англійській та новогрецькій мовах зафіксовано поодинокі випадки предикатів наявності або приналежності в межах фрагмента зазначеної каузативної ситуації. Для ситуації буттєвої каузативності характерною класифікаційною ознакою є фазовість, репрезентантами якої виступають предикати та яка характеризує протікання процесу буття в часі, вказує на етапи його існування, а саме: початок, тривання, кінець. прийменникове конструювання екзистенційної каузативності найповнішу репрезентацію знаходить в українській мові, оскільки в новогрецькій мові у відібраних контекстах не зафіксовано буттєвих лексем, ускладнених додатковими семами, а в англійській – лише поодинокі випадки, що свідчить про домінантні позиції дієслів нейтральної семантики у двох зазначених мовах.
Посилання
2. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Москва : Наука, 1984. 136 с.
3. Корпус текстів української мови. URL: http://www.mova. info/corpus.aspx/ (дата звернення: 22.03.2019).
4. Кучман І.М. Функціонально-семантична категорія каузативності в сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2011. 16 с.
5. Лонська Л.І. Структурно-семантичні особливості буттєвих речень в українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 ; Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2001. 19 с.
6. Тажибаева С.Ж. Каузальные конструкции и их место в системе языка (на примере казахских каузальных полипредикативных конструкций). Российский лингвистический ежегодник. 2001. № 3. С. 143–150.
7. Beaver D., Emiel K. A partial account of presupposition projection. Journal of Logic, Language and Information. 2001. № 10(2). P. 147–182.
8. Bennett D.C. Spatial and Temporal Uses of English Prepositions. An Essay stratificational in Stratificational Semantics. London : Longman, 1975. 246 p.
9. Bittner M. Concealed causatives. Natural Language Semantics. 1998. № 7(1). P. 1–78.
10. British National Corpus. URL: http://www.natcorp.ox.ac.uk (дата звернення: 22.03.2019).
11. Corpus of Modern Greek. URL: http://www.web-corpora. net/GreekCorpus/ (дата звернення: 22.03.2019).
12. Cuyckens H., Dirven R., Taylor J.R. Cognitive Approaches to Lexical Semantics. Berlin, 2003. 502 p.
13. Herskovits A. Semantics and Pragmatics of Spatial Cognition. Cognitive Science. 1985. Vol. 9. P. 341–378.
14. Landau B., Jackendoff R. “What” and “where” in spatial language and spatial cognition. Behavioral and Brain Sciences. 1993. № 16. P. 217–265.
15. Lyons J. Semantics. Cambridge : Cambridge University Press, 1977. 372 p.
16. Saint-Dizier P. Syntax and semantics of prepositions. Toulouse, France : Springer, 2006. 332 p.
17. Talmy L. How Language Structures Space. Spatial Orientation: Theory, Research and Application. New York : Plenum Press, 1983. P. 225–282.
18. Τσοπανάκης Α.Γ. Νέοελληνική Γραμματική (Τρίτη έκδοση). Θεσσαλονίκη : Εκδοτικός Οίκος Αδελφών Κυριακίδη Α.Ε., 1988. 838 ς.
