ОБРАЗНІСТЬ ПРИГНІЧЕНИХ ЕМОЦІЙ В АСПЕКТІ МОДЕЛЮВАННЯ ЕМОТИВНОСТІ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ВІРШІВ)
Анотація
Статтю присвячено виявленню особливостей конструювання емотивності поетичного тексту з огляду на організацію його образності. Метою статті є виявлення універсальних текстових моделей відтворення комплексних образів пригнічених емоцій автора в межах англійськомовних віршів. Оскільки емотивність поетичного тексту характеризується дифузністю та не підлягає безпосередньому спогляданню, доступ до з’ясування її специфічних ознак уможливлюється через моделювання шляхом поєднання методів і методик аналізу текстових явищ когнітивної та афективної поетик, лінгвосеміотики й лінгвопрагматики, а також застосування постульованих положень теорії лінгвістики емоцій.
Результати й висновки. Моделювання емотивності поетичних текстів, присвячених експресії пригнічених емоцій, сприяло виявленню в них чотирьох основних моделей: репресивної, транзитивної, дисипативної та моделі «зупиненого маятника». Модель емотивності поетичного тексту – це відтворений конструкт кодифікованих емоційних структур автора, що відбивають перебіг пережитого ним внутрішнього почуття у відповідній життєвій ситуації. Модель емотивності включає наступні складові: емотивний поріг (фрагмент тексту, де з’являється нова емоційна структура – емотив), емотивний пік (представленість найвищої точки інтенсивності певного образу емоції відповідними мовностилістичними засобами), емотивний поворот (текстова стратегія переключення творчої уяви автора від одного образу емоції до іншого або протилежного) й емотивний фокус (акумулювання емоційно забарвлених засобів у відповідних частинах поетичного тексту з метою виділення значимого для автора відтінку або відтінків переживання). Емоції, пережиті або переживані автором, втілюються в поетичному тексті не хаотично, а за вказаними вище моделями. У репресивній моделі вираженим є відсікання піків негативних переживань ліричного суб’єкта. В моделі «зупиненого маятника» не відбувається емотивний поворот. Транзитивна модель містить зміщення емотивів убік зменшення в їхній семантиці інтенсивності переживаної емоції. В дисипативній моделі відбувається відходження від фіксованого емотивного фокусу.
Посилання
2. Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2000. 19 с.
3. Изард К.Э. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 464 с.
4. Карасев Л.В. Флейта Гамлета: Очерк онтологической поэтики. Москва : Знак, 2009. 208 с.
5. Козлов Н.И. Подавление эмоций. Психологос : вебсайт. URL: https://www.psychologos.ru/articles/view/podavlenie-emociy (дата звернення: 01.03.2020).
6. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. Волгоград : Перемена, 2001. 495 с.
7. Изоляция аффекта. Психоаналитик.Ру: Ключевые понятия психоанализа. URL: https://www.psychoanalyst.ru/glossary/isolation.php (дата звернення: 01.03.2020).
8. Редька І.А. Емотивний поворот у віршованому тексті: лінгвопоетична перспектива (на матеріалі лірики Майї Анжелу). Наукові записки. Серія : Філологічні науки. Кіровоград, 2016. Вип. 145. С. 474–479.
9. Редька І.А. Емотивний фокус у варіантах одного вірша (на матеріалі поетичних текстів «Shadow-Bride» і «Shadow-Man» Дж.Р.Р.Толкієна). Філологічні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції наукового форуму, м. Львів, 9–10 грудня 2016 р. Львів : ГО «Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2016. С. 183–185.
10. Шаховский В.И. Диссонанс экологичности в коммуникативном круге: человек, язык, эмоции. Волгоград : изд-во ИП Поликарпов И.Л., 2016. 504 с.
11. Miall D. Beyond the Picturesque: An Affective Poetics of Coleridge’s Landscapes. URL: http://cogweb.ucla.edu/Culture/ACR_98_Miall.html (дата звернення: 01.03.2020).