СТРАТЕГІЯ ДИСКРЕДИТАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Ключові слова: стратегія, конфронтація, тактика насмішки, тактика звинувачення, тактика образи

Анотація

Стаття присвячена виявленню мовностилістичних засобів стратегії дискредитації як конфронтаційної комунікативної стратегії й тактик, за допомогою яких вона втілюється в англомовному публіцистичному дискурсі. У контексті пропонованого дослідження загалом стратегія – це план, задум адресанта вплинути на адресата за допомогою низки тактик, що реалізують цілі адресанта через певні мовностилістичні засоби. Стратегії різняться за типом дискурсу та інтенцією адресанта. Стратегія дискредитації розглядається як одна з комунікативних стратегій конфронтації. У широкому розумінні конфронтація визначається як протиборство сторін, зіткнення їхніх думок і переконань. Публіцистичний дискурс є простором, у якому найповніше реалізуються конфронтаційні форми комунікації, що зумовлено властивостями зазначеного дискурсу віддзеркалювати актуальні соціальні процеси сучасного суспільства й найболючіші питання сьогодення. Застосування адресантом конфронтаційних комунікативних стратегій, на відміну від кооперативних, призводить до конфлікту в комунікативній взаємодії. З’ясовано, що задля реалізації конфронтації застосовується стратегія дискредитації, що впроваджується головним чином через тактики насмішки, звинувачення, образи. Вжита адресантом конфронтаційна стратегія дискредитації не передбачає його поваги до адресата, а, навпаки, спрямована на досягнення його власних цілей через приниження, очорнення, підрив репутації опонента. Слід зазначити, що конфронтація може призвести до втрати «здорового» контакту між адресантом та його опонентом, псування атмосфери довіри й співробітництва. У реалізації стратегії дискредитації тактика насмішки покликана критикувати певний об’єкт засобами комічного, тим самим надаючи йому негативну оцінку. Тактика звинувачення, для якої характерна переважно зневажливо-ворожа тональність, має на меті покладання провини на об’єкт, що дискредитується. Тактика образи, що спрямована на приниження та висміювання об’єкта, є втіленням прямої агресії. Наведені далі приклади та їх аналіз свідчать про спроможність певних мовностилістичних засобів слугувати для реалізації конфронтації. Серед діапазону мовностилістичних засобів виділено інвективи, які вербалізовані лексичними одиницями з яскраво вираженою негативною семантикою, лайливими словами, порівняльними конструкціями, лексичними повторами, розмовними кліше, стилістичною фігурою іронії.

Посилання

1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Словарь конфликтолога. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 528 с.
2. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва : URSS ЛКИ, 2008. 284 с.
3. Корольова В.В. «Утихомиртесь на час і вислухайте мене» (конфронтаційні комунікативні стратегії в мові класичної та сучасної драми). Культура слова. 2019. № 91. С. 104–111.
4. Кравченко А. И. Краткий социологический словарь. Москва : Проспект, 2015. 352 с.
5. Мосейчук О.М. Публіцистичний дискурс як контекст реалізації комунікативного впливу на масового адресата. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2012. Вип. 65. С. 174–177.
6. Немов Р.С. Психологический словарь. Москва : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. 560 с.
7. Паршина О.Н. Стратегии и тактики речевого поведения современной политической элиты России : автореф. дис. … д-ра. фил. наук : 10.02.01. «Русский язык». Саратов, 2005. 48 с.
8. Третьякова В.С. Конфликт как феномен языка и речи. Известия УрГУ. 2003. № 27. С. 143–152.
9. Чеберяк А.М. Мовленнєвий жанр «відкритий лист» : комунікативно-прагматичні аспекти організації (на матеріалі української, польської, англійської мов) : дис. … канд. філ. наук : 10.02.15. «Загальне мовознавство». Львів, 2010. 256 с.
10. Шарифуллин Б.Я. Языковая агрессия и языковое насилие в свете юрислингвистики : проблема инвективы. Юрислингвистика. 2004. № 5. С. 120–131.
11. Austin J. L. How to Do Things with Words. Oxford : Clarendon, 1962. 168 p.
12. Habermas J. On the pragmatics of social interaction : preliminary studies in the theory of communicative action / ed. and translation by B. Fultner. New York : MIT Press, 2002. 216 p.
13. Searle J. R. Speech Acts. An Essay in the Philosophy of Language. London ; New York : Cambridge Univ. Press, 1969. 205 p.
Опубліковано
2021-12-10
Сторінки
43-47