ЕМОЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНОГО ПОРІВНЯННЯ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. ШВАНІЦА «DER CAMPUS»)

Ключові слова: емоції, жінка, інтенсивність вияву емоції, образ, переживання, семантика, художнє порівняння, чоловік

Анотація

Стаття присвячена виявленню семантики емоцій у сучасній німецькій мові через художнє порівняння як стилістичний прийом. Життя людини без емоцій неможливе, вони постачають психічну енергію організму, опосередковують внутрішній і зовнішній світ, беруть участь у когнітивних процесах, спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату тощо. Визначення поняття емоції національно й науково забарвлене. У німецькомовному тлумаченні емоція має широке й вузьке значення. У широкому розумінні емоція відображає душевні переживання, у вузькому сенсі емоція тотожна інстинктивним виявам психіки. Розрізняють позитивні й негативні емоції. Ця класифікація умовна, оскільки знак емоції корелює з її наслідками для організму. Якщо емоції сприяють виживанню, адаптації індивідуума в об’єктивній дійсності, відповідають його потребам і інтересам, то їх вважають позитивними, якщо ні – негативними (К. Ізард). До позитивних емоцій зараховують інтерес, подив, радість, любов, сором, провину, до негативних – горе, гнів, страх, біль/ страждання, відразу, презирство. Кожну з наведених емоцій переживають і проявляють по-різному. Виявлення емоцій на тлі «норми» може бути надмірним, інтенсивним, помірним і слабким. В емпіричному матеріалі емоції характеризуються образністю, механізмом якої є метафора. Метафора фіксує тотожність порівнювальних предметів або явищ на основі ознаки, що розкриває їх сутність. Виокремлено два різновиди образів емоцій: реальні й уявні. Реальні образи диференціюємо формально за ознакою красномовства на дві семантичні підгрупи: 1) високі (піднесені) й 2) середні (помірковані). Високі образи маніфестують навчальні заклади (університет), середні пов’язані з сумним жартом, струмом пару, обіймами, вчителем, промовою, екзаменом. Уявні образи орієнтують на конфірмацію, правила гри «Гнійний жук», обуреного водія, чоловіка іноземки. Семантика емоцій і їх варіантів апелює до «норми» (спокій), позитиву (радість, щастя, подив, інтерес), негативу (гнів, злість, обурення, горе, смуток, біль, страх, боязнь, переляк, жах, розчарування, зневага).

Посилання

1. Бродовська В.Й., Патрик І.П., Яблонко В.Я. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові. Київ : Професіонал, 2005. 224 с.
2. Войтко В.І. (ред.) Психологічний словник. Київ : Вища школа, 1982. 216 с.
3. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріалі німецької мови. Київ : Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
4. Романова Н. Мотивація запозичення лексеми Emotion німецькою мовою. Лінгвістичні проблеми та інноваційні підходи до викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 19–21 квітня 2012 року. Львів : ЛДУ БЖД, 2012. С. 171.
5. Романова Н.В. Семантичний розвиток емотивної лексики німецької мови VIII – початку ХХІ століть : автореф. дис. … докт. філол. наук. Київ : КНЛУ, 2015. 32 с.
6. Роменець В.А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ: Либідь, 2005. 916 с.
7. Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. Харків : Веста, 2008. 688 с.
8. Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. С. Палько. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2001. 448 с.
9. Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов. Москва : АСТ, 2001. 591 с.
10. Яременко В., Сліпушко О. (уклад.). Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Київ : Аконіт, 2003. Т. 1: А–К. 928 с.
11. Schwanitz D. Der Campus. Frankfurt am Main : GOLDMANN, 1995. 384 S.
12. WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache. München : dtv, 2012. 1152 S.
Опубліковано
2021-12-10
Сторінки
53-59