ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ГІПНОСТИЛІСТИЧНИХ ШАБЛОНІВ ЛЕКСИЧНОГО РІВНЯ В АНГЛОМОВНОМУ ГІПНОТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті пропонується введення до наукового обігу терміна «гіпнотичний дискурс» – результат комунікації в ситуації гіпнотерапевтичного впливу разом з усіма (матеріальні й нематеріальні) конституентами комуні- кативної ситуації. Гіпнотичний дискурс застосовується в комунікації між гіпнотерапевтом і клієнтом під час гіпнотерапевтичного сеансу, і саме в його межах значну роль відіграє мовленнєвий компонент. Мета даного дослідження – навести основні лінгвістичні шаблони англійської гіпнотичної комунікації, а також висвітлити основні лінгвальні особливості навіювань в англомовному гіпнотичному дискурсі. Об’єктом дослідження є гіп- нотичний дискурс в англійської мови, а предметом – механізми конструювання гіпнотичного комунікативного акту в англійській мові. Матеріалом послугували записи мовлення гіпнотерапевтів під час гіпнотичних сеансів англійською мовою сумарним обсягом приблизно 50 годин. У статті розглянуто перебіг типового сеансу гіпно- терапії, який складається з таких компонентів: наведення, навіювання й виведення. Також було розглянуто гіп- ностилістичні шаблони, які використовуються гіпнотерапевтами для формування стану гіпнотичного трансу у клієнта. Було висунуто пропозицію посилатись на галузь мовознавства, яка вивчає лінгвальні особливості гіпнотичного мовлення, за допомогою терміна «гіпностилістика», а на процес виокремлення шаблонів гіпно- тичного мовлення, що було описано, – за допомогою терміна «гіпностилістичний аналіз». У статті визна- чено гіпностилістичні шаблони лексичного рівня, серед яких виокремлено різні типи неконкретного мовлення (7 425 випадків його використання) – номіналізації (41% випадків), неконкретні прикметники (22%), неконкретні дієслова (18%), неконкретні іменники (9%), а також неконкретні займенники та неконкретні детермінативи, які разом становлять 10% випадків. Саме вони є основним інструментом гіпнотерапевта і трапляються майже в кожному реченні під час гіпнотичної комунікації. Приводом є те, що неконкретне мовлення дозволяє уникнути неконгруентності під час проведення гіпнотичного акту. До інших гіпностилістичних шаблонів лек- сичного рівня належить втрачений перформатив (1 834 випадки), універсальні кількісні та модальні оператори (1 912 випадки) і предикати усвідомлення (2 187 випадків). Вони використовуються з великою частотністю і є важливими інструментами формування гіпнотичної комунікації. У подальших розвідках планується висвіт- лити інші класи гіпностилістистичних шаблонів, зокрема гіпностилістичні шаблони синтаксичного рівня.