ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ГІПНОСТИЛІСТИЧНИХ ШАБЛОНІВ ЛЕКСИЧНОГО РІВНЯ В АНГЛОМОВНОМУ ГІПНОТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Ключові слова: гіпнотичний дискурс, гіпноз, гіпностилістичні шаблони, гіпностилістика, гіпностиліс- тичний аналіз

Анотація

У статті пропонується введення до наукового обігу терміна «гіпнотичний дискурс» – результат комунікації в ситуації гіпнотерапевтичного впливу разом з усіма (матеріальні й нематеріальні) конституентами комуні- кативної ситуації. Гіпнотичний дискурс застосовується в комунікації між гіпнотерапевтом і клієнтом під час гіпнотерапевтичного сеансу, і саме в його межах значну роль відіграє мовленнєвий компонент. Мета даного дослідження – навести основні лінгвістичні шаблони англійської гіпнотичної комунікації, а також висвітлити основні лінгвальні особливості навіювань в англомовному гіпнотичному дискурсі. Об’єктом дослідження є гіп- нотичний дискурс в англійської мови, а предметом – механізми конструювання гіпнотичного комунікативного акту в англійській мові. Матеріалом послугували записи мовлення гіпнотерапевтів під час гіпнотичних сеансів англійською мовою сумарним обсягом приблизно 50 годин. У статті розглянуто перебіг типового сеансу гіпно- терапії, який складається з таких компонентів: наведення, навіювання й виведення. Також було розглянуто гіп- ностилістичні шаблони, які використовуються гіпнотерапевтами для формування стану гіпнотичного трансу у клієнта. Було висунуто пропозицію посилатись на галузь мовознавства, яка вивчає лінгвальні особливості гіпнотичного мовлення, за допомогою терміна «гіпностилістика», а на процес виокремлення шаблонів гіпно- тичного мовлення, що було описано, – за допомогою терміна «гіпностилістичний аналіз». У статті визна- чено гіпностилістичні шаблони лексичного рівня, серед яких виокремлено різні типи неконкретного мовлення (7 425 випадків його використання) – номіналізації (41% випадків), неконкретні прикметники (22%), неконкретні дієслова (18%), неконкретні іменники (9%), а також неконкретні займенники та неконкретні детермінативи, які разом становлять 10% випадків. Саме вони є основним інструментом гіпнотерапевта і трапляються майже в кожному реченні під час гіпнотичної комунікації. Приводом є те, що неконкретне мовлення дозволяє уникнути неконгруентності під час проведення гіпнотичного акту. До інших гіпностилістичних шаблонів лек- сичного рівня належить втрачений перформатив (1 834 випадки), універсальні кількісні та модальні оператори (1 912 випадки) і предикати усвідомлення (2 187 випадків). Вони використовуються з великою частотністю і є важливими інструментами формування гіпнотичної комунікації. У подальших розвідках планується висвіт- лити інші класи гіпностилістистичних шаблонів, зокрема гіпностилістичні шаблони синтаксичного рівня.

Посилання

1. Гинзбург М., Яковлева Е. Систематический курс эриксоновского гипноза. Москва : Московский психологосоциальный институт, 2008. 312 с.
2. Ковалевська Т. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. Одеса : Астропринт, 2001. 344 с.
3. Кутуза Н. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі : психолінгвістичний аспект. Київ : Видавничій дім Дмитра Бураго, 2018. 648 с.
4. Плигин А., Герасимов А. Руководство к курсу НЛП-практик. Москва : КСП+, 2000. 578 с.
5. Салихов А. Типология дискурса. Дискурс ток-шоу. Lingua. Mobilis. 2014. № 5 (51). С. 44–53.
6. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2008. 711 c.
7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
8. Чернобров А. Типы и жанры дискурса в лингвистике и философии языка. Вестник Новосибирского государственного университета. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». 2012. Т. 10. Вып. 2. C. 87–92.
9. Bandler R., Grinder J. Patterns of the Hypnotic Techniques of Milton H. Erickson M.D. Vol. I. Scotts Valley : Grinder & Associates, 1975. 269 p.
10. Advancing research and practice: the revised APA Division 30 definition of hypnosis / G. Elkins et al. International Journal of Clinical and Experimental Hypnosis. 2015. Vol. 63 (1). P. 1–9.
11. Erickson M., Rossi E. Hypnotherapy. An Exploratory Casebook. New York : Irvington Publishers, 1979. 421 p.
12. Maslova T. Challenges of discourse modes categorization. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія «Філологія. Педагогіка». 2015. № 6. С. 72–77.
13. Medical Use of Hypnotism: Report of a Subcommittee Appointed by the Psychological Medicine Group Committee of the British Medical Association. The British Medical Journal. 1955. Vol. 1. № 4920. P. 190–193. URL: https://www.jstor.org/stable/20363379 (last accessed: 27.06.2020).
14. 卜鹤. 心理催眠术. 北京:新世界出版社, 2010. 244页.
Опубліковано
2020-12-02
Сторінки
32-38