DOMESTICATION ТА FOREIGNIZATION У ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІЙ ЦАРИНІ: ДИХОТОМІЧНИЙ ТУМБЛЕР ЧИ КОНТИНУУМ ВЗАЄМОДІЇ СВОГО ТА ЧУЖОГО (ЧАСТИНА 2)

Ключові слова: Антропоцен, Ктулуцен, трансверсальність, етика чужого, постгуманізм, концепт, мета-навичка

Анотація

Друга частина розвідки занурює читача у практичний вимір перекладознавчої трансверсальності. Наведено аргументи щодо того, чому саме природа цього концепту найкраще передає суть процесів, що відбуваються у сучасному світі та які безпосередньо мають відображення й у перекладознавчій царині. З’ясовано, що термін трансверсальність у своєму становленні пройшов шлях різними міждисциплінарними вимірами. Зроблено висновок про те, що хоча й трансверсальність як поняття не має прямого застосунку у працях по перекладознавству, однак розвідки кінця ХХ початку ХХІ ст. є яскравим прикладом саме трансверсальної спрямованості. Доведено, що її присутність, як і суть самого феномену, зчитується між рядками. Для А. Бермана – це етична взаємопроникність, а отже трансверсальність свого-чужого; для Л. Венуті форенізація перетворюється на трансверсальний рух, що прорізає опір культурних норм; М. Бейкер позиціонує переклад як re-narration, що і є актом трансверсальності, бо знову-і-знову перепрочитуються та переплітаються мультивидові історії; М. Кронін та його ідея eco-translation теж тотожна руху між та наскрізь, де паритетно трансверсують види, культури, технології у єдиному перекладацькому вирі. У межах розвідки вперше здійснено спробу нового перепрочитання цього концепту, а саме умовно маркувати розмірною шкалою епох-цен, що і складає новизну дослідження. Такий підхід прочитання перекладознавчого виміру крізь оптику транс-цен-версальної моделі допомагає осягнути ключові перекладознавчі плато, по-між яких і курсують нині вектори доместикації та форенізації. Зроблено припущення, що орієнтування у просторах Антропоценового, Капіталоценового, Плантаціоценового, Піроценового, Ктулуценового перекладу, дає можливість перекладачеві з часом зформувати стійку трансверсальну мета-навичку калібрування тертя горизонтів свого та чужого, що і складає актуальність статті. Змодельовано ситуативний кейс, який демонструє, що переклад – процес декодування концептів, у котрому контекст важливіший за форму. Тому перекладач для того, щоб скерувати вектор форенізації чи доместикаї у вірне цільове русло повинен проходити поверхневий рівень форм наскрізь та проникати в концептуальне тло, де культурна предикція дає йому можливість трансформувати перекладацький буквалізм повною реконструкцією актуальних сенсів. Зроблено висновки про перспективність подальших досліджень у напрямі трансцен-версальності. Це дасть перекладачеві можливість йти в ногу з епохою, бачити і прогнозувати всю масштабність змін, що нині і в майбутньому чекає на перекладознавчу царину. Переклад вже зараз переступив поріг алгоритмічного суб’єкта, який існує у просторі мультимодальності, де триває колаборація людини і машини.

Посилання

1. Baker M. Translation and Conflict: A Narrative Account. London. New York : Routledge, 2006. 212 p.
2. Berman A. The experience of the Foreign: Culture and Translation in romantic Germany / translated by S. Heyvaert. State University of New York Press, 2009. 292 p.
3. Braidotti R. The Posthuman. Cambridge : Polity Press, 2013. 180 p.
4. Cronin M. Eco-Translation: Translation and Ecology in the Age of the Anthropocene. London & New York : Routledge, 2017. 188 p.
5. Deleuze G., Guattari F. Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia / translated by B. Massumi. London : Continuum, 1988. 191 p. (Original work published 1980)
6. Foucault M. The History of Sexuality. Volume 1: An Introduction / translated by R. Hurley. New York : Pantheon Books, 1978. 164 p. (Original work published 1976)
7. Guattari F. Transversality. In Psychoanalysis and Transversality: Texts and Interviews 1955–1971 / translated by A. Hodges. Los Angeles : Semiotext(e), 2015. p. 113.
8. Haraway D. Staying with the Trouble: Making Kin in the Chthulucene. Durham and London : Duke University Press, 2016. 312 p.
9. Rowling J. Harry Potter and the Philosopher’s Stone. London : Bloomsbury, 1997. 224 p.
10. Venuti L. The Translator’s Invisibility: A history of Translation (3rd ed.). London. New York : Routledge, 2018. 353 p.
Опубліковано
2026-05-29
Сторінки
27-38