АSSOCIATES OF THE WORD-STIMULUS WUT: SEMANTIC ASPECT (CASE STUDY OF THE DIRECTED ASSOCIATIVE EXPERIMENT)
Abstract
The article analyzes the features of the semantics of the associates of the word-stimulus WUT “RAGE”, obtained experimentally. A working definition of emotion rage through the prism of a directed associative experiment is proposed, the concept Wut is revealed on the basis of definitions of the most authoritative lexicographical sources – explanatory dictionary of German (WAHRIG, 2012) and synonymous-antonymous dictionary of E. Bulitta & H. Bulitta (1991), weight coefficients W of synonyms and antonyms, the term “associate” is specified. The focus of the associative experiment is limited thematically. The term of the directed associative experiment is February–April 2012, informants are the autochthonous population of different parts of Germany (Berlin, Dresden, Düsseldorf, Leipzig, Mainz, and Munich), the age of informants is 20–50 years old, gender – female and male, higher education in the humanities. The network of associative connections of the word-stimulus WUT is established, the types of associations are revealed: typical, transitional and atypical. Typical associations represent stereotypical thinking; the nature of transitional and atypical associations is potentially open, dynamic and variable. The basic and additional associative-semantic relations between the received associates and the word-stimulus are clarified. The main associative-semantic relations correspond to the theoretically possible ones – paradigmatic and syntagmatic, additional ones go beyond the theoretically possible ones and are realized in the form of reaction-syntagm and reaction-refusal. The semantic content of the associations is generalized and classified by thematic feature. Negative, positive and neutral meanings are singled out. Negative and neutral meanings are characteristic of typical, transitional and atypical associations, positive meaning occurs only in atypical associations. Among the thematic groups “Man”, “Red color”, “Genesis” the semantics of the thematic group “Genesis” is the least transparent.
References
2. Бешлей О. Семантико-когнітивний аналіз синонімів концепту YOTH. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». 2016. Випуск 26. С. 24–29.
3. Білинський М. Щільність та зв’язність синоніміки англійського дієслова. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2003. Випуск 155. С. 20–31.
4. Изард К.Э. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 464 с.
5. Кириленко Т. Володимир Роменець про зміст переживання у процесі самопізнання особистості. Психологія і суспільство. 2016. № 2. С. 84–89.
6. Кириленко Т.С. Короткий словник термінів. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ : Либідь, 2007. С. 238–244.
7. Ковбасюк Л.А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом «кольороназва» в сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Київ : Київський національний лінгвістичний університет, 2004. 20 с.
8. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. Винница : Нова Книга, 2007. 264 с.
9. ЛСД – Літературознавчий словник-довідник. Київ : Видавничий центр Академія, 2006. 752 с.
10. Мюллер В. Великий німецько-український словник. Київ : Чумацький Шлях, 2012. 792 с.
11. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: У 2 Кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. Київ : Либідь, 2004. 576 с.
12. Пименова М.В. Введение в когнитивную лингвистику. / Предисловие. Попова З.Д. и др. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 3–11.
13. Попова З.Д., Стернин Й.А. Полевая модель концепта. Попова З.Д. и др. Введение в когнитивную лингвистику. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 12–43.
14. Романова Н.В. Асоціати як засіб реалізації психологічно реального значення EKEL. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. 2012. № 1003. Випуск 70. С. 16–21.
15. Романова Н.В. Особливості семантики слова-стимулу CHAOS «хаос» (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту). Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2012а. № 12 (7). С. 110–121.
16. Романова Н.В. Семантика асоціатів на слово-стимул ÜBERRASCHUNG (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту). Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького національного університету. 2012б. Випуск 7. С. 120–130.
17. Романова Н.В. Семантика асоціатів Angst: лінгвістичний аспект. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2012в. № 14 (249). С. 91–96.
18. Романова Н.В. Семантика асоціатів Schamgefühl у лінгвістичному контексті. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2012д. Випуск 10. С. 281–290.
19. Романова Н.В. Типові й «нетипові» значення назв базових емоцій у сучасній німецькій мові. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2018. Т. 29 (68) № 1. С. 54–58.
20. Сокол М.М. Терміни «поняття» та «концепт» у контексті сучасних лінгвістичних студій. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2016. Випуск 10 Т. 3 (Р–Я). С. 71–76.
21. Шаховский В.И. Эмоции в коммуникативной лингвистике. Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство. Москва : Языки славянских культур, 2009. С. 671–683.
22. Ярмолович О.И. Архетипы в цветообозначении. Красный. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2012. Випуск 10. С. 324–330.
23. Bulitta E., Bulitta H. Wörterbuch der Synonyme und Antonyme. Frankfurt am Main : Fischer, 1991. 800 S.
24. DUDEN. Redewendungen. Mannheim : Dudenverlag, 2008. Bd. 11. 960 S.
25. Fiehler R. Kommunikation und Emotion: theoretische und empirische Untersuchungen zur Rolle von Emotionen in der verbalen Interaktion. Berlin : de Gruyter, 1990. 365 S.
26. WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache / von R. Wahrig-Burfeind. München : dtv, 2012. 1152 S.
