АСОЦІАТИ СЛОВА-СТИМУЛУ WUT: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ СПРЯМОВАНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)
Анотація
У статті проаналізовано особливості семантики асоціатів слова-стимулу WUT «ЛЮТЬ», отримані експери- ментальним шляхом. Запропоновано робоче визначення емоції люті крізь призму спрямованого асоціативного екс- перименту, розкрито поняття “Wut” на основі дефініцій найбільш авторитетних лексикографічних джерел – тлу- мачного словника німецької мови (WAHRIG, 2012) та синонімічно-антонімічного словника Е. Булітти та Г. Булітти (1991), обраховано вагові коефіцієнти W синонімів і антонімів, уточнено термін «асоціат». Спрямованість асоці- ативного експерименту обмежено тематично. Термін проведення спрямованого асоціативного експерименту – лютий–квітень 2012 року, інформанти – автохтонне населення різних куточків Німеччини (м. Берлін, м. Дрезден, м. Дюссельдорф, м. Лейпциг, м. Майнц, м. Мюнхен), вік інформантів – 20–50 років, стать – жіноча й чоловіча, освіта – вища гуманітарного напряму. Встановлено мережу асоціативних зв’язків слова-стимулу WUT, виявлено різновиди асоціатів: типові, перехідні та нетипові. Типові асоціати репрезентують стереотипне мислення, при- рода перехідних і нетипових асоціатів потенційно відкрита, динамічна й змінна. З’ясовано основні та додаткові асоціативно-семантичні відношення між отриманими асоціатами та словом-стимулом. Основні асоціативно-се- мантичні відношення відповідають теоретично можливим – парадигматичні та синтагматичні, додаткові вихо- дять за межі теоретично можливих і реалізуються у вигляді реакції-синтагми та реакції-відмови. Узагальнено смислове наповнення асоціатів та класифіковано за тематичною ознакою. Виокремлено негативний, позитивний та нейтральний сенси. Негативний і нейтральний сенси характерні для типових, перехідних та нетипових асо- ціатів, позитивний сенс трапляється лише в нетипових асоціатах. З-поміж тематичних груп «Людина», «Чер- воний колір», «Буття» найменш прозорою є семантика тематичної групи «Буття».
Посилання
2. Бешлей О. Семантико-когнітивний аналіз синонімів концепту YOTH. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». 2016. Випуск 26. С. 24–29.
3. Білинський М. Щільність та зв’язність синоніміки англійського дієслова. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2003. Випуск 155. С. 20–31.
4. Изард К.Э. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 464 с.
5. Кириленко Т. Володимир Роменець про зміст переживання у процесі самопізнання особистості. Психологія і суспільство. 2016. № 2. С. 84–89.
6. Кириленко Т.С. Короткий словник термінів. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ : Либідь, 2007. С. 238–244.
7. Ковбасюк Л.А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом «кольороназва» в сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Київ : Київський національний лінгвістичний університет, 2004. 20 с.
8. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. Винница : Нова Книга, 2007. 264 с.
9. ЛСД – Літературознавчий словник-довідник. Київ : Видавничий центр Академія, 2006. 752 с.
10. Мюллер В. Великий німецько-український словник. Київ : Чумацький Шлях, 2012. 792 с.
11. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: У 2 Кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. Київ : Либідь, 2004. 576 с.
12. Пименова М.В. Введение в когнитивную лингвистику. / Предисловие. Попова З.Д. и др. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 3–11.
13. Попова З.Д., Стернин Й.А. Полевая модель концепта. Попова З.Д. и др. Введение в когнитивную лингвистику. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 12–43.
14. Романова Н.В. Асоціати як засіб реалізації психологічно реального значення EKEL. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. 2012. № 1003. Випуск 70. С. 16–21.
15. Романова Н.В. Особливості семантики слова-стимулу CHAOS «хаос» (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту). Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2012а. № 12 (7). С. 110–121.
16. Романова Н.В. Семантика асоціатів на слово-стимул ÜBERRASCHUNG (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту). Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького національного університету. 2012б. Випуск 7. С. 120–130.
17. Романова Н.В. Семантика асоціатів Angst: лінгвістичний аспект. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2012в. № 14 (249). С. 91–96.
18. Романова Н.В. Семантика асоціатів Schamgefühl у лінгвістичному контексті. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2012д. Випуск 10. С. 281–290.
19. Романова Н.В. Типові й «нетипові» значення назв базових емоцій у сучасній німецькій мові. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2018. Т. 29 (68) № 1. С. 54–58.
20. Сокол М.М. Терміни «поняття» та «концепт» у контексті сучасних лінгвістичних студій. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2016. Випуск 10 Т. 3 (Р–Я). С. 71–76.
21. Шаховский В.И. Эмоции в коммуникативной лингвистике. Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство. Москва : Языки славянских культур, 2009. С. 671–683.
22. Ярмолович О.И. Архетипы в цветообозначении. Красный. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2012. Випуск 10. С. 324–330.
23. Bulitta E., Bulitta H. Wörterbuch der Synonyme und Antonyme. Frankfurt am Main : Fischer, 1991. 800 S.
24. DUDEN. Redewendungen. Mannheim : Dudenverlag, 2008. Bd. 11. 960 S.
25. Fiehler R. Kommunikation und Emotion: theoretische und empirische Untersuchungen zur Rolle von Emotionen in der verbalen Interaktion. Berlin : de Gruyter, 1990. 365 S.
26. WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache / von R. Wahrig-Burfeind. München : dtv, 2012. 1152 S.