ПОНЯТТЯ ЗВЕРТАННЯ ТА ЙОГО ФУНКЦІЙ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ

Анотація

У статті схарактеризовано праці сучасних дослідників, присвячені звертанню або його окремим аспектам. Дослідники вивчали форми звертання з граматичного погляду як елементи дискурсу, а також комунікативно-прагматичний потенціал звертань, прагмалінгвістичні аспекти, засоби вираження, сфери функціонування, семантичні та синтаксичні характеристики, прагматику й семантичний простір. Варто зазначити, що звертання розглядається не лише в контексті граматики, а і як компонент комунікативного акту. Різноманітні підходи до вивчення звертань свідчать про те, що ця категорія – поліфункціональна. Звертання – органічний і водночас специфічний елемент кожної мови. Розглянуто різні концептуальні тлумачення звертання. Різнорідні визначення цього поняття говорять про те, що звертання традиційно тлумачиться як особлива синтаксична одиниця, це пояснюється насамперед тим, що воно має двоїсту природу – не тільки суто мовну, а й соціальну. Форми звертання – своєрідні показники розвитку суспільства, вони змінюються під впливом історичних соціально-економічних і політичних (у тому числі ідеологічних) змін у ньому. Констатовано відсутність однозначності в питанні визначення домінантної та варіативних функцій звертання, оскільки його форми мають складну синтаксичну й лексико-семантичну природу. До основних функцій звертань зараховуємо апелятивну, дистинктивну, емотивну, орієнтувальну, фатичну та метамовну