КЛАСИФІКАЦІЯ «ФЕЙКОВИХ» НОВИН У СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
У статті пропонується опис трьох актуальних класифікацій «фейкових» новин, що постають новітньою медійною платформою комунікацій у сучасному медіапросторі – трьохшаровому конструкті, який складається з медійованого, медіатизованого та медійного вимірів. Медійований простір співвідноситься з контентом, медіатизований – із середовищем його поширення та споживання, а медійний простір – це самі медіа та система їх взаємозв’язків.
Мета наукового пошуку полягає в тому, щоби з’ясувати місце «фейкових» новин в усемережжі, описати щільний зв’язок функційного навантаження новин, які перебувають у центрі уваги, з їхньою таксономією.
У статті надається визначення «фейкових» новин, тлумачиться семантика лексичної одиниці «фейк», зазначаються спеціальні веб-сайти, які поширюють неправдиві, дивні, а іноді сумнівні новини. Залучення загальнонаукових методів синтезу й аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію синергетики, з іншого, дозволяє говорити про самоорганізацію та самореференцію «фейкових» новин, що здатні до обміну інформацією, своєчасного реагування на зовнішні зміни.
У статті доводиться, що порядком параметра як основним інструментальним поняттям синергетики в текстах «фейкових» новин постає «перекручений» смисл. Ця тенденція (порядок параметра) є облігаторною, адже від уміння автора скористатися цим порядком залежить функція «фейкової» новини, її зміст, форма, тематика, мета, тип контенту та засоби його поширення. Відомо, що в системах, які самоорганізуються, наявні атрактори та репелери, які за допомогою опису екстралінгвістичних чинників, пресупозицій, інтенцій комунікантів, мовної картини світу поясняють створення будь-якого тексту. Як показало наше дослідження, атракторами «фейкових» новин постають їхні функції як результат кооперації автора та навмисно вигаданої (неправдивої) інформації, фактичність якої презентована в оригінальному тексті новини в масмедійному просторі. Репелерами, які уособлюють параметр «перекрученого» смислу, постають різні критерії, покладені в основу трьох наявних нині класифікацій «фейкових» новин, які вилучено методом синтезу. Перекручення інформації як наслідок недотримання ідентичності фінального результату в структурі оригінальної та «фейкової» новини сигналізує про те, що кожен об’єкт із внутрішньою невідповідністю є потенційно комічним і може актуально перетворитися на комічний у зміненому контексті, тобто в контексті «фейкової» новини. Роль автора «фейкової» новини як тексту соціально-критичного спрямування акумулює дві ролі – атрактора і репелера.
Посилання
2. Грищенко О. Фейкова мовна особистість із погляду дискурсивної лінгвістики. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2016. № 6. С. 39–41.
3. Кіца М. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття, види, вплив на аудиторію. Наукові записки Української академії друкарства. Серія «Соціальні комунікації». Київ, 2016. № 1(52). С. 281–286.
4. Кузьмина Н. Современный медиатекст. Омск, 2011. 414 с.
5. Лавникевич Д. Фейки как новая медиареальность. URL: http://mediakritika.by/article/3573/feyki-kak-novaya-media-realnost (дата обращения: 12.12.2018).
6. Луман Н. Понятие общества. Проблемы теоретической социологии. Санкт-Петербург, 1994. Вып. 1. С. 25–42.
7. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. Москва, 2003. 464 с.
8. Мудра І. Поняття «фейк» та його види у ЗМІ. Теле- та радіожурналістика. Львів, 2016. Вип. 15. С. 184–188.
9. Ним Е. Медиапространство: основные направления исследований. URL: https://www.hse.ru/ mag/27364712/2013--14/83292427.html (дата обращения: 25.09.2018).
10. Омельчук Ю. Псевдоновини як жанр сучасного англомовного медіадискурсу: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний параметри : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2018. 230 с.
11. Пихтовникова Л. Лингвосинергетика: основы и очерк направлений. Харьков, 2012. 180 с.
12. Піхтовнікова Л. Витоки, основні положення, напрями і перспективи сучасної лінгвосинергетики (у науково-по-пулярному викладі). Нова філологія. Запоріжжя, 2018. № 73. С. 95–101.
13. Семенець О. Синергетичні аспекти формування медійних дискурсивних практик. Нова філологія. Запоріжжя, 2018. № 73. С. 122–129.
14. Фейкові новини. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 12.10.2018).
15. “Fake” news. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/other-news-russian-41846967 (дата звернення: 12.12.2018).
16. McClain Faux News: 10 Best Websites for Fake News and Satire. URL: http://www.makeuseof.com/tag/faux-news-alert-best-websites-for-fake-news-satire/ (дата звернення: 21.10.2018).
17. Who started the expression “fake news”? URL: https:// english.stackexchange.com/questions/378178/who-started-the-expression-fake-news (дата звернення: 15.10.2018).