ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИМВОЛІКИ КОЛЬОРУ В ІСПАНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню українських та іспанських позначень кольору на матеріалі сучасних тлумачних словників, у т. ч. публікацій сучасної преси, Інтернету, наукових і професійно-спрямованих текстів. Мета. Головною метою дослідження є виявлення й опис загальних і специфічних рис іспанських та українських метафор кольору, які репрезентують фрагменти національних мовних картин. Методи. Специфіка дослідження передбачає використання різних методів звернення до матеріалу, в нашій роботі основним є комплексний метод. Також використовується порівняльний метод, що виявляє схожість і відмінність у структурі, семантиці та функціонуванні імен зі значенням кольору, а також дозволяє встановити коло міжмовних відповідностей і відмінностей у межах досліджуваних явищ. Результати. Існує думка, що фразеологічні одиниці дуже поширені в повсякденній мові, і в таких фразеологічних одиницях передається емоційний стан людини, її позитивні та негативні риси характеру, різні соціальні та культурні явища, хоча значення кольорів у різних мовах не завжди збігається, тому кількість фразеологічних одиниць з одним і тим самим кольором у різних мовах різна через розбіжності у сприйманні довкілля та різне психологічне тлумачення кольорів. Висновки. Таким чином, у дослідженні ми довели, що колір і гармонія навколишнього світу відіграють значну роль у культурі всіх народів, тож, аби зрозуміти мову того чи того народу, необхідно вивчити вплив кольору в їхній культурі. Дослідники стверджують, що розуміння кольору, а також пов’язаних із ним асоціацій ґрунтуються на віковічних традиціях певного народу. На матеріалі фразеологізмів кольору іспанської мови нами було встановлено, що найчастіше вони не можуть бути перекладені українською дослівно через відсутність у ній схожого символу або асоціації з тим або тим кольором. Зазвичай такі вирази перекладаються описово або за допомогою українських фразеологізмів, в основі яких лежать інші образи. Ряд фразеологізмів кольору іспанської мови, не виявляючи структурних аналогів в українській, має прозорий сенс через збіг тієї чи тої колірної асоціації. Отже, можемо зазначити, що кожна мова має свій спосіб «членування» спектру, тобто колір пов’язаний з історією народу, його культурою, побутом, традиціями тощо.