ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ХРОНОТОПУ

Ключові слова: часопоростір (хронотоп), наукові галузі, філологічний дискурс, художній світ, організуючий інструмент, історичний та культурний контексти.

Анотація

У статті розглядається поняття хронотопу та його значення у галузі філологічних досліджень. Пропонується історична перспектива вивчення часопростору, починаючи з давньогрецьких вчених і закінчуючи впливовими мислителями сучасності. Досліджується міждисциплінарний характер вивчення часу та простору шляхом дослідження внесків відомих філософів (Зенон з Елеї, Р. Декарт, І. Кант), математиків (А. Пуанкаре, Б. Рассел), фізиків (Г. Галілей, А. Ейнштейн) і географів (Птолемей, Ератосфен), які розглядали ці аспекти задовго до введення дефініції М. Бахтіним у філологічний дискурс і О.Ухтомським у біологічну наукову галузь. Розглядається значний внесок західних філологів, таких як Т. Адорно, Г. Прінс, Е.Саїд, Ж.-Ф. Ліотар, Е. Ауербах і Ж. Дерріда, які досліджували художній хронотоп як естетичну, філософську, політичну, соціальну, історичну та культурну категорію. В статті також висвітлюються інші об’єкти дослідження, пов’язані з художнім часопростором, які були розглянуті цими вченими, такі як естетичне сприйняття, текстова спільнота, симулякр та архівний матеріал. У статті також представлено дослідження та аналіз українських літературознавців, серед яких І. Сільвестрова, І. Кушнір, О. Горпинич та Н. Копистянська, які зосередили увагу на особливостях організації часопростору в українській постмодерністській літературі. Вони визначили важливість відображення хронотопу через конкретні образи, сцени та діалоги для побудови внутрішнього світу тексту. Основними особливостями художнього часопростору, які були висвітлені в роботах відомих вчених, є також його використання в різних літературних жанрах і культурних контекстах.

Посилання

1. Адорно Т. Теорія естетики. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 518 с.
2. Горпинич О. В. Хронотоп української літератури другої половини ХХ століття. Літературний процес: український контекст. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2011. С. 34 – 37.
3. Копистянська Н. Х. (2006). Хронотоп української літератури: літературний простір і час. Київ: Фенікс, 2006. 208 с.
4. Кушнір І. В. Хронотопи української постмодерністської прози. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічні науки». Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. С. 55 – 62.
5. Лук’янець В. С. Хронотоп. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. 742 с. 6. Сільвестрова І. В. Відображення часу в українській літературі: хронотоп. Київ: Дух і літера, 2011. 240 с.
7. Торфул М. Г. Логіка. Енциклопедія Сучасної України. Київ: Академія, 1999. С. 131 – 179.
8. Auerbach E. Mimesis: The Representation of Reality in Western Literature. Princeton: Princeton University Press, 2003. 616 p.
9. Derrida J. Archive Fever: A Freudian Impression. Diacritics. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1995. Vol. 25 № 2. Pp. 9 – 63.
10. Descartes R. Discours de la méthode. Paris: L. Cerf, 1902. 78 p.
11. Einstein A. Zur Elektrodynamik bewegter Körper. Annalen der Physik. Leipzig: Wiley-VCH, 2005. Band 17. S. 891 – 921.
12. Galilei G. Dialogo sopra i due massimi sistemi del mondo. Milan: Rizzoli, 2014. 907 p.
13. Geus K. Eratosthenes von Kyrene. Studien zur hellenistischen Kultur- und Wissenschaftgeschichte. München: Verlag C.H. Beck, 2002. 412 S.
14. Kant I. Kritik der reinen Vernunft. Ditzingen: Reclam, Philipp, jun. GmbH, Verlag, 1986. 1011 S.
15. Lyotard J.-F. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University Of Minnesota Press, 1984. 144 p.
16. Minkowski H. Raum und Zeit. Physikalische Zeitschrift. Leipzig: S. Hirzel Verlag, 1909. Vol. 10. S. 104 – 111.
17. Poincaré H. La Science et l'Hypothèse. Paris: Ernest Flammarion, 1917. 292 p.
18. Prince G. Geographical Narratology. Frontiers of Narrative Studies. Berlin: Walter de Gruyter GmbH, 2018. Vol 4. 392 p.
19. Ptolemaei C. Geographia. Lipsiae: Sumptibus et typis Caroli Tauchnitii, 1843. 284 p.
20. Russell B. The Principles of Mathematics. New York: W. W. Norton & Company, 1996. 576 p.
21. Said E. Culture and Imperialism. New York: Vintage, 1994. 380 p.
Опубліковано
2023-08-21
Сторінки
29-34