РОЗ’ЯСНЕННЯ У ВИВЕДЕННІ ІМПЛІЦИТНОГО СМИСЛУ В ПЕРЕКЛАДІ
Ключові слова:
переклад, текстуальність, роз’яснення, недомовленість, трансформація, експліцитний, імпліцитний
Анотація
Стаття присвячена дослідженню концептуальних понять «експліцитний» та «імпліцитний» як лінгвістичних процесів мислення людини. Розкрито зміст, суть поняття роз’яснення. Простежено, як поняття «експліцитний» та «імпліцитний» застосовувалися й застосовуються під час дослідження роз’яснення у перекладознавстві. Аналізується
їх застосовування у рамках дослідження роз’яснення, починаючи з класичної праці Ж. Віне і Ж. Дарбельне. Зосереджено увагу на важливості роз’яснень у вивільненні інформації з імпліцитних конструкцій для розуміння змісту висловлювання.
Посилання
1. Безугла Л.Р. Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі: дис. … докт. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2008. – 570 с.
2. Ваврінчік Р.Я. Експліцитні та імпліцитні перформативні мовленнєві акти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (77). 2015. С. 220–225.
3. Долбіна В.К. Поняття мовної імпліцитності на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Актуальні питання філології. К.: КиМу, 2011 № 1. С. 173–176.
4. Константінова О.В. Експлікація в перекладі. Проблеми лінгвістичної семантики: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (24 листопада
2016 р.). Рівне: РДГУ, 2016. 196 с. (С. 107–113).
5. Назола О.В. Переваги і недоліки експліцитного та імпліцитного навчання студентів граматики іноземної Науковий вісник Херсонського державного університету 77
мови. Наукові записки НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія: Педагогічні та історичні науки: зб. наук. статей. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. Вип. 107. C. 142–150.
6. Невідомська Л. Про особливості висвітлення проблем мовної імпліцитності з логічного погляду. Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. 2003. Вип. 30. С. 3–10.
7. Олійник Г.О. Імпліцитні та експліцитні комунікативні засоби вираження нерозуміння в художньому діалозі. Записки з романо-германської філології. № 2(35), 2015. C. 142–150. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2015.2(35).73135
8. Поляковська Ю.В. Щодо теорії вираження текстової імпліцитності як лінгвістичної категорії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2015. № 1152, вип. 72. С. 156–158.
9. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности. Москва: ЛКИ, 2008. 240 с.
10. Старикова Е.Н. Проблема имплицитной номинации в современном английском языке: автореф. дис…докт. филол. наук: 10.02.04. Киев. гос. ун-т им. Т. Шевченко. К., 1976. 41 с.
11. Тороп П. Тотальний переклад: монографія. пер. з рос.: О.А. Кальниченка, О.І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. 2015. 264 с.
12. Blum-Kulka S. (2000). Shifts of cohesion and coherence in translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 298–312). London & New York: Routledge.
13. Carston R. (2002). Thoughts and utterances: The pragmatics of explicit communication (2nd ed.). Oxford & Malden: Wiley-Blackwell.
14. Chesterman A. (2004). Beyond the particular. In A. Mauranen & P. Kujamäki (Eds.), Translation universals: Do they exist? (pp.33–50). Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins Publishing.
15. Englund Dimitrova B. (2005). Expertise and explicitation in the translation process. Amsterdam & Philadelpia: John Benjamins Publishing.
16. Hansen-Schirra S., Neumann S., & Steiner E. (2007). Cohesive explicitness and explicitation in an EnglishGerman translation corpus. Languages in Contrast, 7(2),
p. 241–266.
17. Heltai P. (2005). Explicitation, redundancy, ellipsis and translation. In K. Károly & Á. Fóris (Eds.), New trends in translation studies (pp. 45–74). Budapest: Akadémiai Kiadó.
18. Kamenická R. (2007). Defining explicitation in translation. Brno Studies in English 33(1), 45–57. URL: http://www.phil.muni.cz/plonedata/wkaa/BSE/BSE_2007 33_Offprints/BSE%202007-33%20(045-057)%20Kamenická.pdf
19. Klaudy K., & Károly K. (2005). Implicitation in translation: Empirical evidence for operational asymmetry in translation. Across Languages and Cultures, 6(1), p. 13–28.
20. Murtisari E. T. (2013). A relevance-based framework for explicitation and implicitation: An alternative typology. Trans-kom, 6(2), p. 315–344.
21. Nida E. (1964). Toward a science of translating: With special reference to principles and procedures involved in Bible translating. Leiden: E.J. Brill.
22. Olohan M., & Baker M. (2000). Reporting that in translated English: Evidence for subconscious processes of explicitation? Across Languages and Cultures, 1(2), p. 141–158.
23. Pápai V. (2004). Explicitation: A universal of translation text? In A. Mauranen & P. Kujamäki (Eds), Translation universals: Do they exist? (pp.143–64). Amsterdam &Philadelphia: John Benjamins.
24. Schiffrin D. (1994). Approaches to discourse. Cambridge, Massachusetts: Blackwell Publishers.
25. Séguinot C. (1988). Pragmatics and explicitation hypothesis. TTR: Traduction, Terminologie, Rédaction, 1(2), p. 106–114.
26. Vinay J., & Darbelnet J. (1958). Stylistique comparée du français et de l’anglais. Paris: Didier.
27. Vinay J., & Darbelnet, J. (1995). Comparative stylistics of French and English: A methodology for translation. (J.C. Sager & M.-J. Hamel, Trans). Amsterdam &Philadelpia: John Benjamins.
2. Ваврінчік Р.Я. Експліцитні та імпліцитні перформативні мовленнєві акти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (77). 2015. С. 220–225.
3. Долбіна В.К. Поняття мовної імпліцитності на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Актуальні питання філології. К.: КиМу, 2011 № 1. С. 173–176.
4. Константінова О.В. Експлікація в перекладі. Проблеми лінгвістичної семантики: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (24 листопада
2016 р.). Рівне: РДГУ, 2016. 196 с. (С. 107–113).
5. Назола О.В. Переваги і недоліки експліцитного та імпліцитного навчання студентів граматики іноземної Науковий вісник Херсонського державного університету 77
мови. Наукові записки НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія: Педагогічні та історичні науки: зб. наук. статей. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. Вип. 107. C. 142–150.
6. Невідомська Л. Про особливості висвітлення проблем мовної імпліцитності з логічного погляду. Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. 2003. Вип. 30. С. 3–10.
7. Олійник Г.О. Імпліцитні та експліцитні комунікативні засоби вираження нерозуміння в художньому діалозі. Записки з романо-германської філології. № 2(35), 2015. C. 142–150. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2015.2(35).73135
8. Поляковська Ю.В. Щодо теорії вираження текстової імпліцитності як лінгвістичної категорії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2015. № 1152, вип. 72. С. 156–158.
9. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности. Москва: ЛКИ, 2008. 240 с.
10. Старикова Е.Н. Проблема имплицитной номинации в современном английском языке: автореф. дис…докт. филол. наук: 10.02.04. Киев. гос. ун-т им. Т. Шевченко. К., 1976. 41 с.
11. Тороп П. Тотальний переклад: монографія. пер. з рос.: О.А. Кальниченка, О.І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. 2015. 264 с.
12. Blum-Kulka S. (2000). Shifts of cohesion and coherence in translation. In L. Venuti (Ed.), The translation studies reader (pp. 298–312). London & New York: Routledge.
13. Carston R. (2002). Thoughts and utterances: The pragmatics of explicit communication (2nd ed.). Oxford & Malden: Wiley-Blackwell.
14. Chesterman A. (2004). Beyond the particular. In A. Mauranen & P. Kujamäki (Eds.), Translation universals: Do they exist? (pp.33–50). Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins Publishing.
15. Englund Dimitrova B. (2005). Expertise and explicitation in the translation process. Amsterdam & Philadelpia: John Benjamins Publishing.
16. Hansen-Schirra S., Neumann S., & Steiner E. (2007). Cohesive explicitness and explicitation in an EnglishGerman translation corpus. Languages in Contrast, 7(2),
p. 241–266.
17. Heltai P. (2005). Explicitation, redundancy, ellipsis and translation. In K. Károly & Á. Fóris (Eds.), New trends in translation studies (pp. 45–74). Budapest: Akadémiai Kiadó.
18. Kamenická R. (2007). Defining explicitation in translation. Brno Studies in English 33(1), 45–57. URL: http://www.phil.muni.cz/plonedata/wkaa/BSE/BSE_2007 33_Offprints/BSE%202007-33%20(045-057)%20Kamenická.pdf
19. Klaudy K., & Károly K. (2005). Implicitation in translation: Empirical evidence for operational asymmetry in translation. Across Languages and Cultures, 6(1), p. 13–28.
20. Murtisari E. T. (2013). A relevance-based framework for explicitation and implicitation: An alternative typology. Trans-kom, 6(2), p. 315–344.
21. Nida E. (1964). Toward a science of translating: With special reference to principles and procedures involved in Bible translating. Leiden: E.J. Brill.
22. Olohan M., & Baker M. (2000). Reporting that in translated English: Evidence for subconscious processes of explicitation? Across Languages and Cultures, 1(2), p. 141–158.
23. Pápai V. (2004). Explicitation: A universal of translation text? In A. Mauranen & P. Kujamäki (Eds), Translation universals: Do they exist? (pp.143–64). Amsterdam &Philadelphia: John Benjamins.
24. Schiffrin D. (1994). Approaches to discourse. Cambridge, Massachusetts: Blackwell Publishers.
25. Séguinot C. (1988). Pragmatics and explicitation hypothesis. TTR: Traduction, Terminologie, Rédaction, 1(2), p. 106–114.
26. Vinay J., & Darbelnet J. (1958). Stylistique comparée du français et de l’anglais. Paris: Didier.
27. Vinay J., & Darbelnet, J. (1995). Comparative stylistics of French and English: A methodology for translation. (J.C. Sager & M.-J. Hamel, Trans). Amsterdam &Philadelpia: John Benjamins.
Опубліковано
2018-12-27
Сторінки
70-77
Розділ
СЕКЦІЯ 2. ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО
