МОДЕЛЮВАННЯ ФРЕЙМОВОЇ СТРУКТУРИ КОНЦЕПТУ STRONG MEDICINE (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ТА РОМАНУ АРТУРА ХЕЙЛІ “STRONG MEDICINE”)

slot, semantics of linguistic networks, definitive analysis, lexeme, actualization, cognitive paradigm

  • Діана Володимирівна Сабадаш
  • Тетяна Дмитрівна Глеб
DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-12
Ключові слова: слот, семантика лінгвальних мереж, дефінітивний аналіз, лексема, актуалізація, когнітивна парадигма

Анотація

Процеси світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності знаходять своє відображення у кон­цептах. Дослідженням концептуальних структур займаються такі науковці, як В.І. Карасик, О.С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, Й.А. Стернін, В.М. Телія, І.Б. Штерн та інші.

Мета цієї статті полягає у моделюванні фреймової структури концепту STRONG MEDICINE на матеріалі лексикографічних джерел та роману Артура Хейлі “Strong Medicine”.

У дослідженні було виокремлено слоти концепту STRONG MEDICINE за допомогою порівняльного аналізу дефініцій лексеми medicine та ідіоми strong medicine у лексикографічних джерелах. Це дозволило змоделювати базовий слот ферймової структури концепту STRONG MEDICINE – «Те, чим лікують» та допоміжний слот «Мета використання ліків».

Дослідження роману Артура Хейлі “Strong Medicine” сприяло виокремленню таких слотів, як: «Ті, хто лікують за допомогою ліків», «Ті, кого лікують за допомогою ліків», «Ті, які розповсюджують ліки», «Мета використання ліків», «Інституції, де є ліки», «Винахідники ліків».

Застосовування семантики лінгвальних мереж, запропонованої науковцем C.А. Жаботинською, дало можли­вість виявити п’ять базових фреймів організації концепту у романі Артура Хейлі “Strong Medicine”: предметний фрейм, акціональний фрейм, компаративний фрейм, ідентифікаційний фрейм та позесивний фрейм.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше змодельовано фреймову структуру концепту STRONG MEDICINE та проаналізовано особливості його актуалізації у романі Артура Хейлі “Strong Medicine” за допомогою методики СМЛ, запропонованої С.А. Жаботинською.

Наукова значущість статті зумовлена її актуальністю, яка відповідає загальній тенденції когнітивної лінгві­стики до вивчення художніх творів з точки зору відображення у художньому тексті творчої особистості й осо­бливостей індивідуальної концептуалізації дійсності, виявлення співвідношення національно-культурного й інди­відуально-авторського в концептуальній картині світу письменника.

Теоретична значущість статті полягає в тому, що аналіз концепту STRONG MEDICINE є внеском у роз­робку теоретичних питань концептології.

Посилання

1. Жаботинская С.А. Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции). Когниция, коммуникация, дискурс. 2013. № 6. С. 47–76.
2. Коляденко О.О. Термін фрейм у лінгвістиці. Термінологічний вісник. 2013. Вип. 2(1). С. 139–144.
3. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. Москва : МГУ, 1997. 245 c.
4. Минский М. Фреймы для представления знаний / пер. с англ. под ред. Ф.М. Кулакова. Москва : Энергия, 1979. 151 с.
5. Плисак Д.В. Асоціативний потенціал англійських медичних термінів у художньому дискурсі: лінгвокогнітивний вимір. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. Вип. 29. С. 167–170.
6. Плисак Д.В. Вербалізація медичного терміна в художньому дискурсі: співвідношення когнітивного і прагматичного параметрів (на матеріалі англійської мови). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2012. № 23(248). С. 112–116.
7. Сабадаш (Плисак) Д.В. Комунікативні стратегії маніпуляції прагматичним значенням медичних термінів у художній комунікації. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Германська філологія». Чернівці : Видавничий дім «РОДОВІД», 2015. Вип. 751. С. 169–176.
8. Сабадаш Д.В. Метафоричне осмислення медичних термінокопцептів у художній комунікації (на матеріалі англійської мови). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. Вип. 56. С. 266–269.
9. Сабадаш Д.В. Структура терміноконцепту MEDICINE у світлі лінгвокогнітивних досліджень. Одеський лінгвістичний вісник. 2015. № 5. С. 129–133.
10. Collins Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com (access date: 25.03.2019).
11. Hailey A. Strong Medicine. London : Book Club Associates, 1985. 429 p.
12. Longman Dictionary of Contemporary English. URL: https://www.ldoceonline.com (access date: 24.03.2019).
13. Oxford Advanced Learner’s Dictionaries. URL: https://www. oxfordlearnersdictionaries.com (access date: 28.03.2019).
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
77-82
Номер
№ 1 (2019): Науковий вісник ХДУ Серія Германістика та міжкультурна комунікація
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ГЕРМАНСЬКІ МОВИ